Сьогодні 20 травня: яке свято та день в історії

20 травня  в Україні – День банківських працівників і День перекладача жестової мови. Цього дня у 2022 році останні захисники залишили територію заводу “Азовсталь” у Маріуполі. У 2019-му пройшла інавгурація президента України Володимира Зеленського. У 2009-му ФК “Шахтар” завоював Кубок УЄФА. У 1961-му дисидента Левка Лук’яненка засудили до страти. У 1899-му поліціянти вперше виписали штраф водію за перевищення швидкості. У 1873-му Леві Страусс отримав патент на джинси. У 1498-му Васко да Гама першим досяг берегів Індії. У 325 році римський імператор Костянтин Великий скликав у Нікеї Перший Вселенський Собор.

Свята та пам’ятні дати 20 травня

20 травня в Україні – День банківських працівників та День перекладача жестової мови.

У світі – Всесвітній день метрології, Всесвітній день травматолога, Міжнародний день HR.

Також сьогодні: Міжнародний день клінічних досліджень, Міжнародний день червоних кросівок  (присвячений порятунку людей із харчовою алергією), Всесвітній день бджіл, Європейський день моря, День динозаврів (відзначають у третій вівторок травня).

20 травня в історії

20 травня 325 року римський імператор Костянтин Великий скликав у Нікеї Вселенський Собор. Докладніше.

20 травня 1498 року португальський мореплавець Васко да Гама першим досяг берегів Індії, відкривши морський шлях до неї – навколо мису Доброї Надії. Докладніше.

20 травня 1873 року Леві Страусс отримав патент на штани з металевими заклепками на кишенях. То була вже остаточна версія джинсів. Докладніше.

20 травня 1879 року народився майбутній державний діяч УНР Борис Мартос. Докладніше.

20 травня 1899 року поліціянти вперше виписали штраф водію за перевищення швидкості. Докладніше.

20 травня 1961 року радянського дисидента, юриста Левка Лук’яненка засудили до страти. Пізніше вирок замінили на 15 років ув’язнення. Докладніше.

20 травня 2005 року українська документальна короткометражка отримала “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі. Докладніше.

20 травня 2009 року ФК “Шахтар” (Донецьк) завоював Кубок УЄФА. Докладніше.

20 травня 2019 року відбулася інавгурація Президента України Володимира Зеленського. Того ж дня він із трибуни Верховної Ради проголосив своє перше рішення про розпуск парламенту.

20 травня 2022 року останні захисники залишили територію заводу “Азовсталь” у Маріуполі. За різними даними, із заводу цього дня вийшло близько п’ятисот захисників. Серед останніх, хто залишив фортецю – командир “Азова” Денис Прокопенко (“Редіс”), його заступник Святослав Паламар (“Калина”) та майор морпіхів Сергій Волинський (“Волина”). На цьому закінчилася героїчна оборона Маріуполя, яка тривала 86 днів, із них 82 – у повному оточенні.

Безпосередньо на Азовсталі оборону захисники України зайняли не з перших днів повномасштабного вторгнення. Хоча на Маріуполь масштабна навала відбулася вже 24 лютого, на початку воїни “Азова”, бригади ЗСУ, Нацгвардії, морпіхи, а також місцева поліція та тероборона утримували значну частину міста та берегову лінію. Проте, опинившись у повному оточенні та під масованими авіаударами, поступово втрачали контроль над окремими районами та територіями.

“На 17 березня 2022 року українські військові контролювали лише половину оточеного ворогом міста. Наприкінці березня — на початку квітня українським військовим кілька разів вдалося доставити гвинтокрилами у блокадний Маріуполь підкріплення та ліки, а також евакуювати поранених. На початку квітня міськрада Маріуполя заявила про руйнування 90% будівель у місті. У квітні супутникові знімки засвідчили появу в передмісті кількох масових поховань. Наприкінці квітня кільце оборони стиснулося до території заводу “Азовсталь”, – датує події Міністерство внутрішніх справ України.

Фактично ближче до кінця березня головними форпостами української оборони в місті вже були заводи: “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та “Азовсталь”. На території першого знаходилася 36-та окрема бригада морської піхоти, на другому – азовці, а також – жителі міста, котрі ховалися від російських бомбардувань. “Азовсталь” і для оборони, і для укриття обрали невипадково.

“Азовсталь” займає п’яту частину Маріуполя. Територія заводу складає близько 11,5 км² — для порівняння, це у 26 разів більше за Ватикан чи в 5 разів більше за Монако, — пише “Суспільне” у проєкті “Азовсталь. Історія оборони”. – На території заводу було 36 бомбосховищ, кожне розраховане на приблизно 60 людей. “Усе будувалося із вимогами цивільного захисту, з бомбосховищами нижче нульової відмітки. Тобто є підвальне приміщення, а нижче — бомбосховища, побудовані з двома виходами, масивними металевими дверима, системою замків та подвійною системою вентиляції”, — розповідає директор з персоналу “Азовсталі” Іван Голтвенко.  Готувати бомбосховища до воєнних дій почали ще з 2014 року — забезпечили стільцями, ліжками, вентиляцією. До цього вони або пустували, або використовувалися як склади, говорить Голтвенко. Там були аптечки, запас їжі та води із розрахунком на два тижні. Двічі на рік працівники заводу проходили підготовку до надзвичайної ситуації та спускалися у сховища. У російських ЗМІ поширювали інформацію, що “Азовсталь” має п’ятиповерхове підземне місто та тунелі, які використовують оборонці Маріуполя. Утім, ані підземних поверхів, ані тунелів на комбінаті немає”.

Певний час між “Азовсталлю” та комбінатом Ілліча був шлях, яким морпіхам переправляли боєприпаси та забирали їхніх поранених. А зброю та запаси захисникам доставляли “з великої землі” – під час ризикованих вертолітних рейсів. У квітні командування морпіхів вирішило виходити з меткомбінату – близько 1000 воїнів потрапили до російського полону. Проте не всі. Група з двохсот морпіхів, якою керував Сергій Волинський (“Волина”), з’єдналася з “Азовом” на “Азовсталі”. Надалі “Волина” став одним з облич оборони заводу – на рівні з “Редісом” та “Калиною”. Водночас найбільш стійкі із захисників Маріуполя тримали “Азовсталь” під контролем ще майже місяць – попри те, що вже 21 квітня російське командування рапортувало про “освобождение Мариуполя”.

Одночасно з круговою обороною заводу вживали заходів, аби врятувати з нього цивільних: періодично відкривали “зелені коридори”, деякі люди не витримували й намагалися вийти своїм ходом. Усіх цивільних вдалося евакуювати із заводу до 7 травня.

А вже увечері 16-го командир “Азова” Денис Прокопенко повідомив: “Захисники Маріуполя виконали наказ”. Згодом Генштаб ЗСУ розшифрував, що наказом було зберегти життя особового складу.

“Розпочалася евакуація 53 тяжкопоранених військовослужбовців. Їх доставлено до медичного закладу у Новоазовську. Ще 211 захисників через гуманітарний коридор були евакуйовані до Оленівки з подальшим поверненням їх на підконтрольну Україні територію через процедуру обміну. Заходи з порятунку оборонців, які залишаються на території “Азовсталі”, тривають” – говорилося, зокрема, у заяві Генштабу.

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні згодом заявив: “Щоб повернути хлопців додому, робота продовжується. І ця робота потребує делікатності та часу”. Однак згодом з’ясувалося, що росіяни традиційно не планували дотримуватися будь-яких домовленостей. Вони максимально уникали й досі уникають обмінів захисників “Азовсталі”, видаючи їх буквально по кілька осіб у кожний обмін (хоч і обміняли на Медведчука командирів оборони заводу).

“Жоден із тих, хто давав бійцям Маріупольського гарнізону гарантії під час виходу з території “Азовсталі”, не виконав своїх обіцянок. Збереження життя кожного військовослужбовця гарнізону, незастосування тортур та якнайшвидші обміни — ось першочергові домовленості, які ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, російська сторона та військово-політичне керівництво України гарантувало нам у травні 2022 року, – написав у червні 2024 року Денис Прокопенко, зараз – полковник і командир 1-го корпусу НГУ “Азов”. – Так, росіяни з властивим їм віроломством наплювали на всі ці пункти. Апогеєм порушення ними законів та звичаїв ведення війни стала страта 53-х беззбройних азовців в Оленівці. Два роки тому уві сні вони були підступно вбиті в організованому росіянами теракті в бараці колонії. Більше сотні наших побратимів отримали поранення. Сучасна історія не знає подібних прикладів нелюдської жорстокості щодо військовополонених”.

Загалом, за даними, які озвучував Зеленський, у російському полоні опинилося понад 2,5 тисячі захисників “Азовсталі”. Це були не лише воїни “Азова”, а й представники всіх з’єднань Сил оборони. Денис “Редіс” Прокопенко під час кожного обміну рахує, скільки вдалося витягти “азовців”, а скільки ще залишилося.

“Сьогодні в рамках обміну військовополоненими повернулись шестеро військовослужбовців 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”. 842 азовці вже майже три роки залишаються у полоні. Кожен на своєму місці продовжуємо докладати максимум зусиль, аби повернути їх додому”, – написав він після обміну полоненими 19 травня 2025 року.

Церковне свято 20 травня

20 травня вшановують пам’ять мучеників Фалалея, Олександра та Астерія. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо ластівки високо літають – буде ясна погода, низько – до дощу.

Якщо в цей день іде дощ,  то вересень буде теплим.

Що не можна робити 20 травня

Не можна лаятися та сваритися.

Не можна давати в борг гроші.