Відновлення систем життєзабезпечення Харкова: скільки мереж замінили
Системи життєзабезпечення Харкова зазнали значних пошкоджень внаслідок російської агресії. Постраждала більша частина об’єктів теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Це генерувальні та теплові потужності, теплові пункти, насосні й очисні споруди та інженерні мережі, — які потребують відновлення й реконструкції, констатують у Стратегії розвитку Харкова до 2029 року.
“Відновлення супроводжується стратегічною модернізацією та децентралізацією системи. Місто розбудовує розподілену генерацію теплової та електричної енергії (когенераційні установки, блочно-модульні котельні, автономні джерела живлення), що підвищує стійкість критичної інфраструктури та її здатність працювати в умовах відключень і цілеспрямованих ударів”, – зазначають у документі.
Місто обслуговується розгалуженою мережею інженерних комунікацій: 2,7 тисячі км водопровідних мереж, 1,7 тисячі км каналізаційних мереж та 618 км зливової каналізації — це одна з найбільших комунальних систем у Східній Європі.
Згідно з документом, у період з 2021 по 2025 рік у місті провели наступні обсяги робіт із заміни комунікацій:
- Теплові мережі (загальна протяжність — 1649,1 км): у 2021 році переклали 102 км, у 2022-му — 200 км, у 2023-му — 220 км, у 2024-му — 92,7 км, а у 2025 році — 54,5 км.
- Водопровідні мережі (загальна протяжність — 2744,7 км): у 2021 році замінили 21 км, у 2022-му — 10,2 км, у 2023-му — 17,1 км, у 2024-му — 14,6 км, у 2025 році — 16,3 км.
- Каналізаційні мережі (загальна протяжність — 1685,3 км): у 2021 році відремонтували 2,5 км, у 2022-му — 0,9 км, у 2023-му — 1,9 км, у 2024-му — 1,9 км, у 2025 році — 4,2 км.
Нагадаємо, Стратегію розвитку Харкова до 2029 року ухвалили на сесії міської ради 10 вересня. У ній визначили три можливі сценарії життєдіяльності прифронтового мегаполіса: базовий, оптимістичний та песимістичний.
