У Харкові нагородили почесних донорів (відео)

У Харкові до Всесвітнього Дня донора провели урочисті заходи. 

Петро Кислинський отримав звання «Почесного донора». Розповідає: вперше здав кров у 1979 році, цього травня був вже сотий раз. Чоловік каже: шляхетну справу продовжує його син та онука.

Петро Кислинський, почесний донор Харкова
Сдавал прямое переливание роженице. Спас маму молодую и ребенка. Много раз сдавал афганцам. Надо было им на операцию. Потом пострадавшим от пожара. 

За словами завідуючого відділом центру Юрія Верховенка, дефіциту компонентів донорської крові наразі немає. Розповідає: за рік збирають більше 30 тисяч доз.

Юрій Верховенко, завідуючий відділом Харківського обласного центру служби крові
Донором може бути тільки громадянин України, віком від вісімнадцяти років, який пройшов медичне обстеження. І у якого не виявили протипоказань для сдачі донорської крові. Це можуть бути як постійні протипоказання, так і тимчасові. Наприклад інфекційні хвороби, так як: вірусні гепатити, ВІЧ інфекція, інші інфекції. 

Тепер перевірити кров у центрі на інфекції ВІЛу, гепатиту С, В і сифілісу можна майже одразу. У закладі з’явився апарат, завдяки якому матеріал досліджують протягом 6 годин. Як каже головний лікар центру Вадим Яворськоий, таке обладнання єдине в Україні.

 Вадим Яворський, головний лікар Харківського обласного центру служби крові
 Вот этот аппарат, который сейчас начал работать, он определяет белок, белок вируса, или часть белка В мире считается, это наиболее точный и единственный метод, который полностью определяет сам вид инфекции. 

Постійних донорів у центрі більше половини. Як розповідають лікарі, доза крові, яку можна взяти за один раз — 450 мілілітрів.

 Володимир Скоробагач, заступник голови Харківської обласної ради
 Хочется поздравить всех с этим международным днем донора и сказать им большое спасибо за то, что они делают. За то, что сдавая свою кровь, они помогают и спасают жизнь другим людям. 

До 2022 року в Україні реформують систему донорства. Нова система матиме три рівні. Національний МОЗ здійснюватиме ліцензування, Центр громадського здоров’я — координаційну підтримку центрів крові, а Національна служба здоров’я — оплачуватиме вартість крові та компонентів. На регіональному рівні центри кров збиратимуть, зберігатимуть та транспортуватимуть.