Рятував дітей від обстрілів Харкова, а опинився з ними в окупації (відео)

Харківський комунальник Олександр Пазинич після початку російського вторгнення вивіз дружину, трьох дітей: двох синів та немовля – до села на півночі Полтавської області.

Це місце йому здавалося безпечнішим за обласний центр. Проте сталося не так, як гадалося. Подробиці – в сюжеті МГ “Об’єктив”.

Жахливо. Боялися, всі боялися, бо не знали, що робити та як робити.

Війна застала Олександра Пазинича на роботі. Тоді він працював водієм вантажівки з вивезення сміття в Харкові. Перші ракети над головою пролетіли в районі Олексіївки вранці 24 лютого. Після цього чоловік вивіз двох синів, немовля й дружину в, як йому здавалося, безпечніше місце. Але вже 26 лютого до рідного села на півночі Полтавської області увійшли росіяни.

Олександр Пазинич, вантажник КП “Комплекс з вивезення побутових відходів”

Перша техніка о 2-й годині ночі, розвідка заїхала, і вона поїхала. А о 7 ранку перші танки заїхали, зайняли перехрестя в селі. Техніка була вся. Була та, що копає землю, були польові кухні, заправники були. БМП були, танки, БТРи. Загалом понад 150 одиниць було.

Олександра ми застали на роботі. Нині він – вантажник комунального комплексу з вивезення побутових відходів. У перерві між вивезенням сміття розповідає, що з окупантами на Полтавщині селяни не спілкувалися. Туди заїхали переважно молоді люди, старших за 30 років він нікого там не бачив. Росіян боялися. Каже: під час окупації було вбито його колишнього однокласника.

Олександр Пазинич, вантажник КП “Комплекс з вивезення побутових відходів”

На перехресті він вийшов подивитися в бінокль. Він у АТО був і служив. Це тероборона вже тоді під’їхала, й вийшов подивитися в бінокль. А вони з іншого боку побачили його з кущів, і загинув він. Застрелили.

Окупанти тримали техніку в селі днів десять, потім перебазувалися до лісу. Там їх і розтрощила українська артилерія, – розповідає Олександр. Потім почалася зачистка – окупанти ховалися від ЗСУ, де тільки могли.

Олександр Пазинич, вантажник КП “Комплекс з вивезення побутових відходів”

Тоді, в березні, почалися морози. Біля річки в районі 20 людей замерзлих знайшли, під лісом 7 людей, у сусідньому селі, в кукурудзі, ще 21 чи 22 особи знайшли замерзлих. І останні, які здалися, – це вже на Сумщині, кілометрів за 5, десь у покинутій хаті на околиці села вони жили. Начебто здалися.

Після зачистки залишилося багато трофейної техніки – селяни взяли трактори та пішли діставати її, щоби передати українським військовим. Так, із Полтавщини Олександр повернувся цілим і неушкодженим, як і його родина. Із квітня знову на роботі. Каже: хоча Харків щодня обстрілюють, краще так, ніж щодня бачити на вулицях окупантів, які прийшли знищувати та вбивати.