Як мешканці Харкова врятували з зони бойових дій 17 коней

Сім’я переселенців вивезла на Житомирщину коней із Харкова, Кремінної та з-під Бахмута, повідомляє 5 канал.

Анна Шульга – власниця стайні “Щаслива підкова” з Харкова. Вже понад 10 років вона розвиває дитячу кінноспортивну школу. Але всі плани зруйнувалися на початку російського вторгнення, коли на сусіднє подвір’я впав ворожий снаряд.

“Другий снаряд падає на територію вигулу коней, але, слава Богу, не вибухає. Цей снаряд лишається в землі, ми його бачимо. Кажу чоловіку – це, мабуть, знак. За годину ми повантажили 7 коней, дітей, я вперемішку закидала сідла з дитячими речами. Сама сіла в машину у чому була”, – пригадує власниця стайні.

“Я вивозив з Кремінної коней за 2 дні до того, як туди зайшли “освободітєлі”так сказать, то там була кобила – 32 роки – орловська рисачка, яка доволі нормально виглядала, була повна енергії”, –  розповідає рятівник коней Влад Власовець.

Знайомий порадив вивозити коней до Троянів на Житомирщині, де було місце, прилаштоване для копитних. Після прибуття почали облаштовуватися під власні потреби.

“Зараз у нас 14 голів, ця цифра постійно змінюється. Коні, які стоять у нас зараз, це коні з Харкова, також придбані тут і нещодавно приїхали коні з Бахмутського району, з Харківського району – майже нульового кілометру скажемо так евакуйовані, і з–під Одещини”, – зазначає власниця стайні “Щаслива підкова” Анна Шульга.

Голова родини не припиняє евакуйовувати тварин із “гарячих точок” і сам не раз потрапляв під обстріли.

“Вибухи вони сприймають доволі спокійно, якщо люди, які біля них – якщо не бояться, не істерять, то коні відчувають, що нема чого боятись, вони намагаються помогти людям, щоб вийти”, – каже Влад Власовець.

А от коня Монарха Влад вивіз із Закарпаття. Там він возив дрова по воді, і крига поранила йому ноги. Тут коня підлікували, тепер надихає відвідувачів.

Рятівники коней Влад і Анна пояснюють: їхні вихованці – не лише для спорту, а більше – для емоційного, фізичного і психологічного здоров’я.

Подружжя вкладає якнайбільше зусиль, щоб відновити спортивну діяльність. Тож поки жити і працювати залишаються на Житомирщині.

Читайте також: Вовка несли на шиї, серед кіз шукали старшу: як харків’яни рятують тварин