Адвокатка Небесної Сотні боронила у Харкові Північну Салтівку і рятувала котів

Близько року тому адвокатка Євгенія Закревська стала бійцем і відтоді боронить Україну зі зброєю в руках.

В інтерв’ю виданню Лівий Берег вона розповіла , як воювала навесні 2022 року у найнебезпечнішому та зруйнованому районі Харкова.

“На Салтівці ми мали тримати визначені позиції. ТрО — це ж легка піхота. У нас, крім оборони, чергування на постах, і особливих завдань не було б, якби ми самі собі їх не придумували.

На Салтівці ми стояли фактично перед полем, в останніх на околиці 16-поверхівках. Під час обстрілу чи коли літав “орлан”, ховалися в укриття. Як “орланів” чи обстрілу не було, могли кудись піти і щось робити”.

“Це якраз почалася весна – квіти, пташки, котики і повністю розбита, знищена Салтівка, такий сюр… Я пам’ятаю, хтось із наших записував якесь нейтральне відео, а йому в коментарях пишуть: “Это ты специально сделал видео на фоне разгромленного здания, чтобы слезу выдавить?” Він відповів: “Тут просто немає не розбомблених, цілих будівель”. І це була правда”

“Попри руйнування, на Північній Салтівці лишалися цивільні. Військові знали про кількох. Одну бабусю евакуювали, і добре, бо в її під’їзді потім був серйозний вибух.

Лишалися тільки літні, я не бачила нікого з молодих. Ми хотіли взагалі всіх евакуювати, тому що так простіше. Але насправді з юридичного погляду ти не можеш нікого примусити виїхати. Тільки запропонувати допомогу. Щоб вивезти лежачу бабусю, хлопці, наприклад, розбирали вікно”.

«Салтівські котики – це окрема історія»

“Котиків дуже багато полишалося. Собачок теж, але собак менше вижило, тому що їм треба більше їжі і вони швидше помирають, якщо замкнені у квартирі. А котиків ми рятували: зламували квартири, щоб їх витягти. Салтівські котики — це окрема історія”.

“Ми забрали десь трьох чи чотирьох котів із Салтівки. Вони до нас прямо дуже звикли, і ми не могли їх лишити, коли переїздили. І ще, крім тих, ми трьох-чотирьох котів прилаштували. Наприклад, Багіру (яка виявилася хлопчиком). У неї почалися проблеми з очима в підвалі, тому що підвал — це капець, у мене там самої проблеми з очима почалися, ненавиджу підвали. Ми трохи лікували її, вже як виїхали з Салтівки. А потім нас завели в Дементіївку, дивитися за нею, крапати очі було нікому; за час, поки я була в Дементіївці, вона ледь не втратила око; тоді ми передали кішечку (а виявилось – кота) моїй двоюрідній сестрі в Київ. Вона її виходила і знайшла їй сім’ю”.

“

Це були реально домашні коти. Їм була потрібна не тільки їжа, їм було потрібно, щоб їх любили, гладили. Салтівка — густозаселений район. Люди звідти тікали і не завжди мали можливість повернутися, забрати котів і собак”.

“Була така історія, що дівчина виїхала за кордон, а кіт лишився у квартирі. Вона якось передала ключі таксисту і пообіцяла заплатити велику суму — 10 тисяч гривень, якщо той визволить її котика.

І от цей таксист приїжджає до нас на позиції. Його, звичайно, зупиняють: “Чувак, сюди, не можна». Саме починається обстріл – він разом з нами ховається в підвал. Починає писати повідомлення, що не вийшло забрати кота. Наші бачать листування і розуміють, що про кота дійсно правда. Бо спочатку це звучало дуже дико: таксист за гроші приїхав за чужим котиком майже на лінію фронту. Тоді наші кажуть йому: “Гаразд, показуй квартиру”. Ключі в нього були, документи на квартиру хазяйка прислала, щоб показав нам. Закінчується обстріл, військові підіймаються з таксистом у ту квартиру, евакуюють котика. Котик живий, але дуже ображений на всіх – подряпав нашого Балістику… Усе, таксист його вивіз”.

Фото: надане Євгенією Закревською

Читайте також: На Північній Салтівці розбирають знищений рф під’їзд дев’ятиповерхівки (відео)