“Паралізація” Києва: чим загрожує нова тактика повітряних нальотів РФ
Щойно проводивши іноземних гостей зі святкування 35-річчя Незалежності України, столиця перейшла в режим безперервної повітряної тривоги. Починаючи з 27 серпня, сирени виють приблизно з тією ж регулярністю, що в прифронтових містах країни. І це зупиняє життя не лише Києва.
“Здійснення звичайної бізнес-діяльності стає неможливим”
“Противник змінив тактику завдання повітряних ударів. Удари реактивними дронами йдуть хвилеподібно. При цьому запускаються один-два дрони безперервно – для того, щоб тримати в постійній напрузі систему ППО. А також під час дії повітряної тривоги не працюють магазини, закриваються торгові центри, тобто, по суті, здійснення звичайної бізнес-діяльності стає неможливим”, — коментує підполковник 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна (а до мобілізації – журналіст і політолог) Тарас Березовець.
При цьому торгові центри та відділення “Нової пошти”, що не працюють у столиці, – це лише частина проблеми. “Паралізація” Києва позначається на житті всієї країни. Адже там знаходяться й органи державної влади, і центральні офіси більшості комерційних компаній.
Укрзалізницю вибили із графіка
Одним із перших та найбільш очевидних наслідків “нескінченної тривоги” у Києві став перебій у русі поїздів Укрзалізниці.
“Зірвалися сотні рейсів. Тисячі пасажирів застрягли на Київському центральному вокзалі, а також інших залізничних вокзалах по Україні”, – описав події Березовець.
Голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський у перший день затяжної тривоги в Києві пояснював : “Ми всі маємо ставити безпеку на перше місце і дотримуватись протоколів безпеки. Як би нам не боліло за вчасність”. Відставання від графіка руху на УЗ зберігалися всі наступні дні. Станом на вечір 30 серпня були поїзди, які спізнювалися на 5 і більше годин. В основному – ті, що проходять через Київ або ж прямують до столиці.
Школам у тилу доведеться повернутися в онлайн?
Військовий аналітик Олексій Копитько звернув увагу на ще один важливий момент, який може стати наслідком тактики створення “нескінченної тривоги”.
“У наступний вівторок починається навчальний рік. У прифронтовій зоні режим вже більш-менш склався. А в тих регіонах, де основною загрозою довго були нічні ракети та “шахеди”, а вдень – мандрівний МіГ-31, об’єктивно будуть потрібні коригування у зв’язку зі збільшенням числа реактивних дронів і “бандеролей”. Наприклад, 27 серпня в Києві з 8:00 до 13:00 було чотири тривоги, які тривали сумарно 3,5 години. Це означає, що школярі просидять у підвалах (“укриттях”), де неможливо організувати навчальний процес. Так само як і першокурсники, яких налаштовують на офлайн. День повністю випадає. Хотілося б почути якусь позицію МОН”, – написав Копитько.
Його пропозиція – повертати школи до онлайн-навчання в умовно тилових регіонах (або як мінімум надати адміністрації закладів автономію у прийнятті рішення про формат навчання).
Читайте також: РФ атакує ТЦ перед 1 вересня: небезпека покупок та новий навчальний рік Харкова
“Тобто базово, якщо це не підземна школа з прийнятним навчальним процесом, потрібно закладати онлайн. Можливо, раз в якийсь час збирати дітей офлайн, щоб вони зовсім не здичавіли. Але, знову ж таки, виходячи з реальної ситуації в школі … Це передбачувано вже зараз. Значить, і рішення треба прийняти зараз, а не після двох-трьох місяців мук, коли люди органічно ринуть в онлайн-школи з мінімумом формальних вимог”, – вважає Копитько.
Безумовно, наслідків затяжної тривоги в столиці потенційно буде значно більше. Усе залежить від того, чи зможуть (і наскільки оперативно) Сили оборони знайти спосіб протидіяти новій російській тактиці.
