Протидія лихослів’ю: у Верховну Раду внесли новий законопроект (відео)

У Верховну Раду був внесений законопроект, який передбачає заборону вживання нецензурної лексики в українській мові.

Вікторія Бондаренко, кореспондентка
 «Бодай би тебе когут копнув» — вислів, яким ініціаторка проекту про так звану «дематюкізацію» радить замінювати «лайку нижче пояса». Публічним особам та журналістам слід добирати фразеологізми або взагалі уникати такої лексики. Якщо законопроект все ж таки ухвалять, за його порушення виписуватимуть штрафи.

Штрафи стосуватимуться ЗМІ. Це від 50 до 100 гривень або 60 годин виправних робіт. Також у законі пропонується дати визначення лихослів’ю і сформувати алфавітний порядок тих слів, які не можна вживати у публічному просторі публічним особам, пояснила авторка Ольга Богомолець. Документ підтримують і харківські філологи. Доктор філологічних наук Володимир Калашник запевняє: табуйовану лексику використовують задля експресії, але, на його думку, це завжди недоречно.

Володимир Калашник, доктор філологічних наук
Скажімо «вдарити»… Вдарити обов’язково через матючне слово. Це переносне, це якраз той епатаж, та грубість, яка посилює експресію за рахунок незвичності цього слова. 

Наразі більшість табуйованих слів мають корінь з семантикою статевих зносин або органів, говорить спеціаліст. На його думку, використання публічними особами або письменниками нецензурної лексики свідчить про недостатній словниковий запас. Такої ж думки дотримуються деякі харків’яни.

Любов, харків’янка
 Матерятся те, у кого маленький словарный запас, они просто не могут найти слов подходящих. Я не думаю, что кому-то книги помогут, особенно люди, которым уже за 30, может как-то нужно наказывать материально. У нас народ больше материальные наказания понимает.

За статистикою, люди до 30 років вимовляють більше 50 лайливих слів на день. Більшість молодих людей не лаються біля батьків.

Петро, харків’янин
 Нецензурная брань — это определенное наследие эпох и так просто одним законопроектом это не получится искоренить. Лично я не использую нецензурную брань в положительных ситуациях, она больше идет у меня как выплеск каких-то негативных эмоций. 

Олег, харків’янин
Публично мало кто так выражается, а между друг другом то бывает проскакивает. 

Натомість очільниця Мінздоров’я Уляна Супрун виступила проти «дематюкації». І пояснила: коли людина реагує нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуває полегшення. «Слова на “б” чи “с” не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу», написала Супрун на своїй сторінці в Facebook.