Харківський бізнес змінює прописку й може не повернутися (відео)

На Закарпатті харківських ІТ-шників заманюють обіцянками «відмазати» від армії. Під бізнес, який працює в Харкові, банки не видають кредити. Здається, що все складається проти харків’ян, які завдяки такій «економічній політиці» залишаються без роботи. Чому так відбувається, і які прогнози – в сюжеті МГ «Об’єктив”.

Роман Пікун, ветеринар

В период войны очень много животных с осколчатыми ранениями попадают на прием. Данную собачку зовут Сирко, у него оскольчатый перелом. Сейчас поставили ему металоконструкцию, идет сейчас на поправочку.

Роман Пікун показує тварин, які отримали поранення через воєнні дії. Нині — так виглядає більша частина чотирилапих, яких привозять до ветеринарної клініки. Попри обстріли, ветлікарі цілодобово рятували поранених тварин з першого дня вторгнення.

Данило Каширкін, ветеринар 

Оказываем срочную, хирургическую, терапевтическую помощь животных, которых оставили, бросили, нет у них хозяев. Они там пострадали от военных действий. Конечно, нагрузка увеличилась.

Ветклініка, в якій працює Данило, залишилася працювати у Харкові з першого дня вторгнення. Але не всі представники бізнесу прийняли таке ж рішення. Державна програма релокації підприємств триває. На 8 восьме червня, за даними Мінекономіки, у цифровій платформі релокації зареєстровано 1612 заявок від бізнесу. 606 підприємств уже переміщено до західних областей України. Найбільше переміщено – з Київської та Харківської областей. Як це впливає на економіку регіону? Скільки втрачає область, з якої переміщені виробництва? На це питання частково під час телемарафону «Єдині новини» спробував відповісти заступник міністра економіки України Ігор Дядюра.

Ігор Дядюра, заступник міністра економіки України

Якщо порівнювати з мирним часом, то звичайно є втрати. І вони дуже значні. Вони оцінюються загалом в Україні десь на сорок відсотків, а там, де вже все захоплено, там втрачено майже все. Це зрозуміло. Але якщо ми порівняємо з воєнним часом, то, я так думаю, що втрати не дуже такі великі. Постійно точиться між регіонами, про це точиться дискусія. Хочу сказати, що підприємство платить податки там, де воно було зареєстровано на початок року.  Це всі знають, тому втрат яких ось великих податків нема.

І все-таки випадки непорозуміння трапляються. Наприкінці березня цього року Закарпатська ОДА закликала ІТ-компанії країни переїздити до них, в безпечний регіон, і продовжувати працювати. Щоб вступити до Закарпатського ІТ-кластеру, бізнес повинен був здійснити місцеву реєстрацію, тобто платити податки в бюджет Закарпаття. Така вимога викликала обурення у Харківського ІТ-кластеру, адже у такому разі гроші, які надходять за рахунок податків від ІТ-бізнесів, перетікатимуть з бюджету Харкова у бюджет Закарпаття. Про це повідомляє український онлайн-журнал про ІТ-бізнес AIN.UA.

Олександр Колб, харків’янин, засновник «Promodo»  

Ми розвивали ІТ-галузь у Харкові багато років, а вони вирішили просто все це присвоїти за рахунок обіцянок, які по факту вони не можуть виконати. Вони заявили, що, мовляв, у них безпечно і вони гарантують спеціалістам, що ті не потраплять у списки призовників. Це абсолютна маніпуляція Закарпатської ОДА, тому що насправді ніхто нічого нікому гарантувати не може.

Нині у регіоні спостерігається масова зміна прописки бізнесу. Підприємці покидають Харківщину і переїжджають в беспечніші області. Але не всі.

Олександр Чумак, президент «Асоціації приватних роботодавців»

Частина підприємств має або втрачені взагалі виробництва від попадання ворожих снарядів, або підприємства, які мають виробництва, які знаходяться в окупації.

У подібній ситуації опинилася й Тетяна. Жінка була вимушена виїхати з області та розпочати бізнес з нуля на Рівненщині. До вторгнення вона керувала швейними підприємтсвами у Харкові та області.

Тетяна, підприємиця

Частина виробництва знаходиться зараз на окупованій території. Там же друкарське обладнання знаходиться, яке все було окуповане ще 24 лютого.

Щоб перевезти обладнання з Харкова на Західну Україну, Тетяні довелося заплатити величезні гроші. Тож поки її підприємство стає на ноги на Рівненщині, жінка приїхала назад до Харкова, аби відроджувати бізнес тут — шити спорядження для військових. Та існує кілька суттєвих перешкод для роботи у своєму місті, додає підприємиця. Зокрема: банки відмовляються надавати кредити підприємцям з територій, де проходять бойові дії.

Тетяна, підприємиця

Приходять відмови — оцінка ризиків банку не дозволяє. На території, де ведуться бойові дії, ми не можемо. Будь ласка, перереєструйте підприємство десь на Заході України, і ми вам надамо цей кредит.

Для забезпечення життєдіяльності регіонів України потрібно, щоб працювала економіка. Це стосується й Харківської області. Тобто, щоб працювали якомога більше підприємств. Тимчасова “зміна прописки” бізнесу може перетворитись на постійну. Перевезення виробничого обладнання, розміщення виробництв, підключення потужностей до газо-, водо-, електропостачання та інших інженерних комунікацій, налагодження нових логістичних зв’язків. Власники переміщених підприємств можуть цей непростий шлях пройти лише в один кінець.

Петро Лашин, директор Департаменту економіки та міжнародних відносин ХОВА

Ми безпосереднього розуміємо, що частина цих підприємств назад не повернеться і ми втратимо. Тому ведуться переговори із очільниками інших областей, щоб,так би мовити,  домовитися на березі й усе ж таки повернути ці підприємства назад у Харківську область.

Олександр Чумак, президент «Асоціації приватних роботодавців»

Релокація — це зло для регіону, тому що ми втрачаємо робочі місця. Багато підприємств, які провели релокацію,  вже сюди ніколи не повернуться. Це треба враховувати. Багато підприємств повернуться нескоро. Може, це буде через 3 — 5 років.

На заміну підприємствам, які міняють прописку, необхідно запроваджувати програми щодо працевлаштування харків’ян і перекваліфікації кадрів, які залишилися, додає експерт.

Олександр Чумак, президент «Асоціації приватних роботодавців» 

Якщо не займатися, то ми будемо мати проблеми вже з другого півріччя дуже великі. Це люди без доходів, які потребують постійної гуманітарки, яка буде постійно знижуватись. Які не мають можливості працювати, а також їх сім’ї.  Що з цим робити? Це буде головна проблема,  якою треба займатися було ще в березні. Не пізно займатися й зараз. Але, на жаль, поки таких програм немає.

Війна вже знищила приблизно половину ринку праці в Україні. За оцінками фахівців, найбільше потерпіли наймані працівники, а також малий та середній бізнес. За словами експертів, кількість вакансій сайтах пошуку роботи знизилась уп’ятеро. Що стосується Харкова, то, за словами експертки ринку праці Тетяни Пашкіної, про працевлаштування в місті без сліз розповідати неможливо.  Але, все ж ситуація краще, ніж у березні, де взагалі був провал.

Читайте также: «О предложениях трудоустройства в Харькове без слез рассказывать невозможно» — эксперт рынка труда

Тетяна Пашкіна, експертка ринку праці

Кількість вакансій зростає, ми можемо говорити, що ситуація не настільки критично погана. Знов-таки, традиційно те для харківських вакансій, що деяка частина з них — це вакансії інших міст, які пропонують харків’янам. От, наприклад, на першій же сторінці пропонують керівника відділу побутової хімії у Київ, а шукають у Харкові.

Аби допомогти харківському бізнесу відновити роботу на місцях, можна спиратися на досвід інших країн, вважає Олександр Чумак. До прикладу наводить Ізраїль та східну Німеччину.

Олександр Чумак, президент «Асоціації приватних роботодавців» 

Те, що можна зробити зараз. Вся гуманітарна допомога, яка закупається, може закупатися у місцевого підприємства. Це можливість включення цих підприємств у ланцюги доданої вартості на заміну тим підприємствам, які виїхали. І третій напрямок — частина технічної допомоги , яка виділяється Україні, повинна йти на гранти саме мікромалому бізнесу.

Хоч значна частина представників харківського бізнесу виїхала з регіону, але є ті, хто залишився. Лікар-ветеринар із приватної клініки — родом із Донецька, тож вже тікав від війни, але вдруге цього робити не став.

Данило Каширкін, ветеринар 

Это дело принципа. Все-таки я поклонник своей работы, я в первую очередь помогаю животным не как работа, а как мое призвание.

Сергій та Оксана, харків’яни

Важно, чтобы работали, конечно. Конечно, важно, вот ситуация. Если бы эта клиника ночью сегодня не дежурила, не работала, мы могли потерять собаку.