• Нд 14.04.2024
  • Харків  +19°С
  • USD 39.17
  • EUR 42.02

Оскільське водосховище після теракту: червонокнижні птахи і нові екосистеми

Суспільство   
Оскільське водосховище після теракту: червонокнижні птахи і нові екосистеми

Навесні 2022-го року російські окупаційні війська підірвали дамбу Оскільського водосховища. Значна частина флори та фауни загинула. Проте за рік після російського теракту розпочалось повернення екосистем долини Осколу до свого первинного стану, пише “Рубрика”. 

Оскільське водосховище, що на Харківщині, створила радянська влада у 1957-му році. Отож, росія здійснила екологічний теракт тут двічі. Перший — у минулому столітті, коли величезну територію площею більше ніж 122 км² затопили, а більшість флори та фауни — поховали під шаром води. Багато років поспіль Оскільське водосховище було мілкою водоймою, де подекуди траплялись глибокі місця.

Якість води у водосховищі не можна було назвати високою: внаслідок підмивання корінного берега протягом довгого часу відбувалась ерозія. Оскільки ці береги були вкриті в основному степовою рослинністю і зупинити ерозійні процеси не вдалося навіть після створення захисних протиерозійних насаджень робінії (так званої “білої акації”). Як результат — цвітіння через надмірне надходження поживних речовин протягом багатьох років, час від часу траплялися масові замори риби. Складались погані умови для  місцевих видів риб та більш сприятливі — для інтродукованих (чужорідних, — ред.). Проте, природа навіть такої штучної водойми була багата, тому у 2010-му році на березі водосховища навіть утворили Червонооскільський регіональний ландшафтний парк — заповідну територію.

Але місцевій екосистемі завдали важкого удару вдруге навесні 2022-го року, коли дамбу водосховища підірвали. Тоді розпочався процес відновлення екосистем, які існували раніше, ще до створення водосховища. Здавалось би, повернення колишніх умов існування — це благо для багатьох видів тварин і рослин. Але таке повернення до природного стану відбувалось раптово, і мало ефект вибуху як у прямому, так і в переносному сенсі.

 

Екосистема, яка утворилась за 60 років, знову була знищена. Збитки Держекоінспекція оцінила у 2,1 мільярда гривень.

Утім сталося дещо унікальне — фахівці “Української природоохоронної групи” (УПГ), які нещодавно здійснили експедицію до колишнього Оскільського водосховища, побачили, що на територіях утворилась зовсім нова екосистема. Розпочалось повернення екосистем долини Осколу до свого первинного стану.

І це хороший знак. Цілком можливо, що аналогічні процеси будуть відбуватись і на Каховському водосховищі.

Рік потому після катастрофи більша частина колишнього Оскільського водосховища вже не вкрита водою. Частина біля дамби повністю суха, з піщаними дюнами, між якими розташовані маленькі озерця, багато проток та основне річище Осколу — таке, як було колись, задовго до створення водосховища.

Станіслав Вітер – кандидат біологічних наук, орнітолог, який був одним із членів експедиції на Оскіл, каже: старе річище можна впізнати за пеньками, які провели під водою більш як 70 років. Коли водосховище наповнювали, верби вздовж річища спиляли, пеньки затопило, а тепер їх знову видно. Оскіл тече чітко між ними. Вище за течією Осколу картина зовсім інша:

 

“Дно колишнього водосховища там дуже швидко за рік заросло очеретом, рогозом, комишем, осоками, і утворились високотравні луки”, — розповів Станіслав Вітер.

Під час експедиції на колишньому дні водосховища ботаніки визначили 63 види судинних рослин, більшість з яких — місцеві, притаманні для цих територій.

Зараз в “новій” місцевості живе типово лучна і болотна фауна: комахи і птахи, характерні лукам, заселили території. Нові умови стали сприятливими для коловодних птахів, яким до вподоби численні невеликі озерця, заводі, протоки.

Під час експедиції на колишньому дні водосховища ботаніки визначили 63 види судинних рослин, більшість з яких — місцеві, притаманні для цих територій.

Зараз в “новій” місцевості живе типово лучна і болотна фауна: комахи і птахи, характерні лукам, заселили території. Нові умови стали сприятливими для коловодних птахів, яким до вподоби численні невеликі озерця, заводі, протоки.

На піщаних та мулистих мілинах, біля греблі, вперше за тривалий час зафіксували занесеного до Червоної книги України кулика-сороку. Також там успішно гніздяться одні з найбільших птахів, які проживають в Україні — орлани-білохвости.

Станіслав Вітер каже, що все це і є відновленням, саме такі види жили тут колись, поки радянська влада не втрутилась в природу.

“Тепер у випадку затоплення та створення нового водосховища виникає питання: а чи правильно ми робимо? Чи маємо право знищувати новостворену фауну? Чи маємо ми знищувати тих перших поселенців, аби створити нове водосховище?” – розмірковує Вітер.

У США і ЄС вже демонтовано тисячі гребель, там мають позитивний досвід спуску водосховищ. Лише за один 2022-ий рік у Європі розібрали 325 дамб, і головним аргументом для процесу є відновлення природних течій річок.

 

Проти відновлення водосховищ в тому вигляді, в якому вони є, виступають науковці, говорячи про Каховське водосховище. Те саме Станіслав Вітер говорить й про колишнє Оскільське.

Зараз, за словами науковця, регіон справляється добре. Принаймні, на сільське господарство зникнення водосховища як такого не вплинуло, оскільки воно й раніше не відігравало суттєвої ролі для забезпечення сільгоспугідь водою.

 

Не постраждав і рибний промисел. Чисельність місцевих видів риб, за словами Станіслава, не змінилась, та навіть більше: за оцінками місцевих рибалок, кількість товстолобиків, які жили тут до створення водосховища, збільшилась.

Насправді, за словами біолога, якби греблю розбирали “цивілізовано”, так, як це роблять в Європі, ефект рік потому для місцевих екосистем був би той самий, що й після теракту. Єдине, чого нам вдалося б уникнути — економічних втрат для населення, яке постраждало внаслідок підтоплення територій.

Науковець каже: повертати водосховищу той вигляд, який воно мало до російського теракту, точно не варто, проте є кілька альтернативних варіантів, які дозволять відновити електропостачання.

Один з них — часткове відновлення водосховища в його нижній частині, де було б кілька з’єднаних між собою водойм. Якість води в такому водосховищі має бути значно кращою, адже вода в ньому не буде застоюватись. Ще один бонус — не будуть обвалюватись береги, а це явище типове для штучних водойм. До того ж територія, що зараз повільно перетворюється на луг, може використовуватись для випасу худоби.

Що буде відбуватись із цими землями надалі — поки невідомо. Кожна сторона, яка має хоч якусь зацікавленість, перетягує канат на себе, і поки вирішаться всі бюрократичні питання, будуть пройдені процедури та врешті-решт єдине рішення, мине багато часу.

Читайте також: Водосховище понад 80 га незаконно використовували бізнесмени на Харківщині

Автор: Оксана Якушко
Популярно

Новини за темою:


Ви читали новину: «Оскільське водосховище після теракту: червонокнижні птахи і нові екосистеми»; з категорії Суспільство на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 14 Вересня 2023 в 16:22;
  • Кореспондент Оксана Якушко у цій статті розкриває тему новин про те, що "Навесні 2022-го року російські окупаційні війська підірвали дамбу Оскільського водосховища. Значна частина флори та фауни загинула. Проте за рік після російського теракту розпочалось повернення екосистем долини Осколу до свого первинного стану, пише “Рубрика”. ".