“Гаванський синдром”. ГРУ РФ калічить дипломатів США секретною зброєю

За гаванським синдромом, який ось уже 10 років виникає в американських дипломатів, чиновників та розвідників і призводить до втрати концентрації та сильного головного болю, може стояти російське ГРУ. Про це говорить спільне розслідування видань The Insider , 60 minutes та Der Spiegel. Журналісти виявили, що час і місце атак збігаються з поїздками шпигунів ГРУ РФ з військової частини 29155 до різних країн світу — до ЄС, Китаю, Грузії та по всьому світу.

Що таке “гаванський синдром”

«Гаванський синдром» отримав свою назву після одного з наймасштабніших інцидентів, що стався у 2016 році у кубинській столиці. Багато американських і канадських співробітників місцевого консульства зіткнулися з дивним явищем. Їм раптово ставало погано, вони відчували сильний тиск (іноді біль) у вухах, напад нудоти і паніки, відчуття дивних звуків – або гучного шуму, або дуже високого звуку, схожого на стрекотіння коника, після чого наслідки переслідували їх місяцями або навіть роками: затуманена свідомість, проблеми з концентрацією, втрата рівноваги рівному місці, гіперакузія, проблеми зі сном. Згодом стало ясно, що щось подібне повторюється з американськими дипломатами, чиновниками та розвідниками по всьому світу, найчастіше прямо на території консульств. Медичні тести дозволили виявити об’єктивні докази слідів травми деяких ділянок головного мозку. Із загальної кількості зібраних за останні роки скарг американських держслужбовців (понад тисячу) як мінімум кілька десятків було добре перевірено та доведено, і відбувалися вони по всьому світу — від Європи (включаючи Росію) до країн Південно-Східної Азії та Латинської Америки, з 2014 року і досі. Що викликає такий ефект, поки не встановлено, але головна робоча версія – імпульсне мікрохвильове випромінювання.

Франкфурт, 2014. Ідентифікація Гордієнка

Відстежувати пересування ГРУ-шників Європою досить складно, оскільки зазвичай вони прилітають в одну країну, а потім орендують машину і висуваються в іншу — щоб було складніше визначити пункт їхнього призначення. При цьому вони зазвичай літають групами, які змінюють один одного: одні стежать за жертвою і ведуть підготовку, інші займаються безпосередньо виконанням. За таким сценарієм все розвивалося й у 2014 році.

26 січня 2014 року в Празі приземлилися два співробітники в/ч 29155 — Олександр Мішкін (із паспортом на ім’я Петрова) та Денис Сергєєв («Сергій Федотов»). Через чотири роки вони прославляться на весь світ як отруйники Скрипаля в Солсбері, але цього разу вони мали зовсім інше завдання. Потягом вони доїхали до Мюнхена, де 30 січня орендували автомобіль. На два дні вони зникли і, судячи з кілометражу, їздили в інше місто, яке невідомо (у цьому радіусі міг бути, наприклад, Франкфурт). Відразу після повернення вони рушили назад до Праги і 2 лютого відлетіли назад до Москви. Найімовірніше, це була перша «розвідка місцевості».

Через кілька місяців почалася основна стадія операції. 25 вересня той самий Денис Сергєєв вилетів з Москви до Мілана, одночасно з ним, але до Парижа вилетів Єгор Гордієнко («Георгій Горшков») — запам’ятайте це ім’я, він ще зіграє важливу роль у цій історії. Обидва вони одразу після прильоту сядуть на потяг, щоб незабаром зустрітися в Женеві. Там вони знову орендували машину цього разу на п’ять днів. Повернулися до Москви вони 13 жовтня — знову ж таки різними маршрутами.

Сергєєва та Гордієнка змінює наступна група. Спочатку прилітають Іван Терентьєв («Лебедєв») та його помічник Микола Єжов («Кононіхін»), який прибуває до Відня 11 жовтня. Трохи згодом, 15-го, до них приєднується Данило Капралов («Степанов»). З 17 по 24 жовтня до групи приєднується Олександр Ковальчук («Данілін»). До речі, всі вищеописані особи, окрім Мишкіна, через рік візьмуть участь у отруєнні болгарського зброяра Омеляна Гебрева «Новичком» — і тоді вони діятимуть так само, змінюючи один одного вахтовим методом.

Операція згортається 3 листопада, коли всі троє членів групи 29155 відлітають одночасно, але через різні аеропорти: Єжов — із Відня, а Терентьєв та Капралов — із Женеви.

А 4 листопада у Франкфурті співробітники американського консульства зіштовхнулися із серією дивних атак. Один із постраждалих (назвемо його/її Тейлор) відчув себе погано прямо в будівлі консульства: сильний тиск у грудях, потім у шиї та голові, голова крутилася, кинуло в піт, почало нудити, серце стало шалено битися, слух ніби відключився, у голові чути було лише гучний і високий звук. За кілька секунд Тейлор знепритомнів.

Тейлор згадує, що за кілька тижнів до інциденту він звернув увагу на підозрілого чоловіка міцного складання та високого зросту, що ходив навколо житлового комплексу, призначеного для співробітників консульства, та фотографував територію. Тейлор запитав, що він тут робить, і той, відповівши щось із сильним акцентом, ретирувався.

Коли через посередників The Insider, 60 Minutes та Der Spiegel показали Тейлор фотографію Єгора Гордієнка, він відповів упевнено: «Так, це він, у мене зараз мурашки по шкірі, коли я дивлюся на цю фотографію».

І ось уже за два роки, влітку 2016 року, дипломати США в Китаї починають також повідомляти про дивні проблеми зі здоров’ям. У цей час до Китаю навідувався зі своєю групою шпигун ГРУ РФ Булат Янборіс з в/частини 29155. Співробітники консульств США в Пекіні скаржаться на сильні запаморочення, втрату рівноваги та болю.

Літо 2017 року – знову кілька жертв у Гуанчжоу, які чули дивний високий звук перед тим, як їм стало погано.

Восени 2021 року у Тбілісі жертвою секретної зброї росіян стала дружина американського дипломата Джой. 7 жовтня 2021 року вона чекала на повернення сина зі школи і прала білизну на другому поверсі. Коли вона виймала білизну з пральної машини, повернувшись до вікна, вона раптово відчула щось схоже на потужну звукову хвилю, яка пронизала голову зліва, з боку вікна, наповнила її всепоглинаючим шумом і озвалася страшним головним болем. Джой вийшла з кімнати і зайшла у ванну, там звук ніби зник з її голови, і її вирвало. Вона зателефонувала до чоловіка, незабаром той приїхав у супроводі співробітників служби безпеки при посольстві.

Чекаючи на чоловіка, Джой виглянула на вулицю, помітила там дивну машину, якої раніше не бачила на цій вулиці, і сфотографувала її. Біля машини вона побачила високого світловолосого чоловіка худорлявої статури. Поруч із ним була дівчинка, вони були дуже добре одягнені, ніби збиралися на весілля чи спектакль. Коли чоловік побачив, що Джой фотографує його, він швидко пірнув у машину.

Пізніше Джой впізнала на фотографії, наданій журналістами, Альберта Авер’янова – сина російського генерала та глави в/ч 29155 Андрія Авер’янова.

Також росіяни атакували секретною зброєю дипломатів у Белграді та Ханої в 2021 році.

Що викликає «гаванський синдром» і до чого тут лікарі з ГРУ?

“Гаванський синдром” – настільки незвичайне явище, що довгий час дослідники взагалі сумнівалися в тому, що він реальний. Але з часом із сотень скарг встановлено кілька десятків добре перевірених випадків, де однозначно видно конкретні пошкодження мозку.

Розвідувальна спільнота США зібрала групу експертів, яка дійшла висновку, що «гаванський синдром» викликаний «унікальною комбінацією характеристик, які не можуть бути пояснені відомими екологічними чи медичними умовами та можуть бути викликані зовнішніми подразниками».

Доктор Девід А. Релман, мікробіолог зі Стенфордського університету та співголова експертної групи, розповів, що сам факт ушкоджень мозку у жертв «гаванського синдрому» не підлягає сумніву, але до кінця незрозуміло, який вплив привів до цього. Один з варіантів – імпульсне мікрохвильове випромінювання, інший варіант – ультразвук, але в другому випадку виникає багато проблем: ультразвук набагато легше послабити будь-якими перешкодами, такими як, наприклад, товста стіна, та й дистанція до жертви має бути набагато меншою, ніж при використанні мікрохвиль.

Одним із найбільш вивчених випадків наслідків «гаванського синдрому» став випадок Джой, де дві клініки незалежно діагностували двосторонню розбіжність напівкружних каналів (синдром Мінора). Це кістковий дефект, при якому у півкружному каналі внутрішнього вуха утворюються крихітні отвори. Серед ключових симптомів — гіперакузія (коли людина чує навіть своє моргання чи рух очних яблук під час читання), втрата рівноваги, тиннітус, який пацієнти описують як «свистячий» звук чи звук, схожий на стрекотіння цвіркуна чи коника (про це говорили багато постраждалих від «гаванського синдрому»), затуманена свідомість та мігрені.

Синдром Мінора в Росії майже ніхто не вивчав, крім Військово-медичної академії імені Кірова (ВМЕДА), професором якої є ГРУ-шний лікар Сергій Чепур, беззмінний консультант генерала Авер’янова, і випускником якої є Олександр Мішкін. Саме у ВМЕДА працює зараз і Олександр Ковальчук («Калінін»), який прилітав до Європи у 2014 році під час франкфуртської операції. ВМЕДА та Інститут військової медицини, очолюваний Чепуром, є головними полігонами, де ГРУ досліджує вплив своїх препаратів та знарядь на організм людини та тварин.

Фото:   The Insider

Читайте також: Як шпигуни РФ перетворили країну в центрі Європи на свою штаб-квартиру