Промисловості Харківщини необхідно страхування ризиків

Виробники, що залишилися на Харківщині, працюють попри ризик бути знищеними. І говорять про відновлення після нищівних атак, які зводять нанівець чи ставлять на паузу справу усього життя. Але хтось не витримує й виїздить. Що необхідно, аби великі й малі підприємства не тікали з міста й області, у матеріалі МГ «Об’єктив».

Росіяни вбили корів та спалили м’ясокомбінат

У березні 2022 року шокуючі світлини розбомбленого вщент підприємства «Агросвіт», яке виробляло молочну продукцію, облетіли українські та світові медіа. Неможливо було дивитися на десятки розстріляних корів і телят у Шестакові. Загалом окупанти вбили тоді близько двох тисяч корів і знищили велике господарство, яке давало до 40 тонн молока на день і годувало чи не пів Харкова.

За якийсь час підприємство відродилося у сусідній області. І як тільки з’явилася нагода – повернулося на батьківщину, де відбудували розбиті росіянами корівники, встановили нове обладнання. З моменту перезапуску виробництва минуло п’ять діб – і росіяни знову вдарили по ньому ракетами, знищили приміщення та вбили десятки тварин.

Власник «Агросвіту» Віктор Звєрєв навіть не приховує розпачу. Адже відшкодування для приватних підприємств в Україні немає. А до ідеї знову розпочинати все з нуля на новому місці ставиться зі скепсисом.

Власник одного з найбільших м’ясокомбінатів Харківщини, підприємець Олександр Скорик також не бажає релокуватися. По його родинному бізнесу, який він вибудовував 25 років, росіяни вдарили ракетою напередодні Великодня цього року. Перед святом на виробництві майже не було людей, це й допомогло уникнути великої кількості жертв.

Вогонь вирував у цехах на площі 10 тисяч м₂ і знищив новітнє обладнання з переробки м’яса. Мʼясокомбінат «Мʼясний», що палав, росіяни презентували як велику воєнну перемогу і «стратегічний обʼєкт з виробництва дронів». Але попри те, що вороги завдали збитків бізнесмену на 500 млн гривень, Скорик готовий відновлювати виробництво саме у Харківській області.

Найбільше промислових підприємств виїхало на захід України

Але далеко не всі власники великих промислових виробництв вирішили залишатися у Харкові та області. За даними Міністерства економіки України через війну станом на початок травня 2024 року 253 суб’єкти господарювання Харківщини релокувалися до інших областей. Усі вони скористалися урядовою програмою переміщення бізнесу, яка компенсувала транспортування. Переїхали у безпечні регіони країни й залишаються там  247 підприємств, з них 120 вже там працюють. Інші перевезли свої потужності, але ще не розпочали виробляти продукцію.

І лише 6 виробників-відчайдухів, серед яких і нещасний «Агросвіт», повернулись до Харківської області.

Статистика каже, що промислові підприємства Харківщини перевезли свій бізнес здебільшого до західного регіону. Найбільше  до Львівської області — 20,3%. Чимало осіло на Закарпатті — 14%; майже порівну у Івано-Франківській — 11,1% та Хмельницькій — 10,1%  областях. У Чернівецькій — 8,7%; Тернопільській – 6,1%, і Полтавській – 5,3% також тепер є харківські підприємства. Серед релокованих найбільшу частку складають виробництва з Харкова та Харківського району (80,6%).

Серед підприємств, що переїхали з Харківщини, найбільше виробників харчових продуктів, меблів, металевих виробів, текстильної та хімічної продукції, полімерних та дерев’яних виробів, а також виробництва скловолокна, розповіли МГ «Об’єктив» в ХОВА.

Офіційна статистика не відображає повну картину

Згідно з офіційною статистикою, майже третина усіх релокованих з Харківщини – ФОПи. Але багато з таких підприємців до неї не увійшли, каже президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

«Щоб переїхати до інших областей з власним виробництвом, перевезти обладнання, потрібні були дуже великі гроші. Тому власники промислових підприємств зверталися за компенсацію до Мінекономіки. А якщо у вас маленька кав’ярня, то забрати кавомашину, яка влізе в автівку, ще якесь обладнання можна і за власні кошти. Тому за компенсацією ніхто не звертався і статистики відповідної немає», – зазначив Чумак.

І втрата саме ФОПів може чи не найболючіше вдарити по бюджету Харкова та області.

До початку повномасштабного вторгнення Харківська область була у трійці головних донорів до державного бюджету, нагадує професор, директор Каразінської школи бізнесу Володимир Родченко.

«Бюджет наповнювали кошти від видобутку нафти і газу, податки від аграрної галузі, і була частка податкових надходжень від нашої промисловості. Тому що великі підприємства були переважно збитковими. Близько 50 мільйонів гривень бюджетних надходжень давали саме ФОПи і до десятка мільйонів гривень – великі підприємства», – зазначає Родченко.

Війна прискорила смерть радянських заводів

Але якщо власники маленького або середнього промислового виробництва можуть самостійно вирішувати, залишатися їм чи релокуватися з Харківщини, то великі потужні виробництва, лідери галузі, обмежені у власному виборі. А таких у Харкові чимало – той же тракторний завод, авіаційний або Турбоатом.

«Всі рішення стосовно стратегічних підприємств приймає та коментує Кабінет міністрів України», – лаконічно відповідає генеральний директор ВАТ «Турбоатом» Віктор Суботін на запитання про подальшу долю заводу. По його території росіяни не раз завдали ударів.  Але як і, головне, куди можна перевезти таке величезне виробництво, щоб воно знову плідно працювало, незрозуміло.

«Якщо дивитися на життєвий цикл підприємства, то є час, коли воно будується, зростає, а є час, коли вмирає. І при всій повазі до нашого індустріального минулого, це та галузь, яка орієнтувалася на умови, яких вже нема. І зараз виглядає, що їх не буде. Війна суттєво прискорила ці речі. І водночас відкрила нові можливості для Харкова», – резюмує професор Родченко.

Промисловості потрібне страхування ризиків

Щоб зрозуміти, які саме можливості, треба порівняти обсяг інвестицій до початку повномасштабного вторгнення в Україну і є зараз, наголошує він. За рахунок війни країна має колосальне вливання коштів в економіку – у вигляді міжнародно-технічної допомоги, зброї, соціальної допомоги.

На думку Родченка, перспективи економічного розвитку в Харківської області лежать у горизонті системних змін і трансформацій. Одна з необхідних – щоб держава почала підтримувати і страхувати бізнес, готовий працювати у ризикованих умовах, визначила правила гри.

«Скільки механізмів військово-фінансових гарантій надають бізнесменам в країнах Європи? Я прицільно не рахував, але за останні три місяці близько 15 країн пропонують своїм бізнесменам відкривати проєкти в України. Це виглядає приблизно так: «Хлопці, у нас є 10 мільярдів євро, під які ми можемо вам надати гарантії. Ви інвестуєте проєкт в Україні – ми його гарантуємо з позиції військових ризиків. Якщо щось прилетить, ми відшкодуємо». Чимало бізнесів з Європи зараз у низькому старті і чекають, щоб зайти в Україну», – каже професор Родченко.

Він нагадує приклад концерну Shell, який попри громадянську війну у Мексиці відрив там видобуток нафти – і слідом за грошима і добробутом у той регіон повернувся спокій і безпека. Звісно, війна між картелями та україно-російська і близько не схожі, але з огляду на те, як часто за останній місяць топчиновники та політики США кажуть про інвестиції та подальший розвиток української промисловості, ця ідея вже не виглядає неймовірною.

“Війна не означає ембарго на інвестиції. У 2023 році іноземні інвестори вклали в економіку України $4,25 млрд, що перевищує обсяги 2016-2017 років. Ми маємо продовжувати збільшувати цей показник”, – зазначила міністерка економіки України  Юлія Свириденко.

Щодо харківського бізнесу, який попри нищівні ракетні удари готовий відновлюватися на Харківщині, то бізнесмени послуговуються не лише патріотичними почуттями.

«Головна мета будь-якого підприємця – це заробляти гроші і отримувати прибуток. Наразі у Харкові мешкає більше мільйона людей. Є люди – їм потрібно буде їсти. А їсти вони будуть те, що вироблять підприємці», – поясню логіку виробників професор.

За умови того, якщо держава змінить підхід у підтримці приватних промисловців і виробників, відновлення Харківщини розпочнеться до завершення військових дій. І, власне, прискорить їх завершення, бо перемогу кують в економіці. 

Автор: Оксана Якушко

Матеріал підготовлений за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна»
Відповідальний за дистрибуцію: Малевська Н.О.

Читайте також: Спорт у Харкові: хто не евакуювався, тренується ризикуючи