Опалювальний сезон у Харкові та області: чи все йде за планом (відео)

1 листопада чи «відповідні погодні умови» – чого чекає влада, аби увімкнути опалення. Росія б’є по енергетиці: що пропонує мер Харкова? Операція Сил оборони в Куп’янську: мапа не змінюється, але бої вже в центрі. Про терор ворога та події на фронті на Харківщині й не тільки – в огляді медіагрупи «Об’єктив».

Коротко про ситуацію на фронті

Протягом тижня на Харківщині зберігалася висока активність російських окупантів. Кількість боїв на півночі області, згідно з даними Генштабу ЗСУ, дещо зменшилася порівняно з минулим тижнем. Але все одно трималася на рівні від десятка до двох на добу. Успіхів ворога на Південно-Слобожанському напрямку осінтери проєкту DeepState не фіксували. Проте повідомили, що росіяни мали незначне просування в районі села Піщане на Куп’янському напрямку. Вигляд на мапі окупованих і «сірих» зон у самому Куп’янську радикально не змінюється з вересня. Генштаб заявив, що в місті та його околицях тривають протидиверсійні заходи. Оборонці виявляють ворожі піхотні групи, блокують їхнє просування та знищують. Водночас оглядач «Інформаційного спротиву» Костянтин Машовець заявив, що вперті бої йдуть уже в центральній частині Куп’янська. Відбуваються перестрілки між піхотними групами. За оцінкою оглядача, ЗСУ “намертво” контролюють лише південну частину міста.

Евакуація триває, але не з Куп’янська

Представники влади коментують події в Куп’янську не менш обережно, ніж військові. Уже кілька тижнів місто закрите для проведення евакуації цивільними. Тобто туди не пускають волонтерів. У разі потреби на допомогу місцевим можуть прийти лише військові або силовики, які задіяні в контрдиверсійній операції.

Андрій Канашевич, начальник Куп’янської РВА
У Куп’янську громаду можна заїжджати, ми якщо не говоримо про місто Куп’янськ, є інші населені пункти Куп’янської громади, куди можна заїжджати і за потреби звідти людей вивозити. Є ще лівий берег, де так, є ускладнення по логістиці, але тим не менше і поліція, і ДСНС можуть вивозити звідти людей, передавати далі волонтерам, волонтери вже вивозять на Харків.

Енергоострів і Фонд оперативного реагування

Ключовою тактикою, яку Росія застосовує у війні проти України останніми тижнями, залишаються удари по енергетиці. Графіки аварійних відключень впевнено повернулися в життя Харкова та області. На цьому тижні обмеження почали вводити й для бізнесу. На запитання: а що ж з харківським енергоостровом, влада пояснює: у місті при масових відключеннях працює те, що не працювало раніше. Але убезпечити себе від обмежень, що вводить по всій країні Укренерго, неможливо.

Ігор Терехов, мер Харкова
– Транспорт працював, крім цього водопостачання, як ви бачите. Що стосується аварійних відключень, то це НАК дав вказівку Харківобленерго, бо взагалі по Україні не вистачало напруги. І вони в аварійному порядку, розробили графіки відключень.
– Наскільки ми близькі до енергонезалежності від енергосистеми? І взагалі, чи це можливо?
– Є питання, які можливі, а які неможливі. Я хочу, щоб всі розуміли. Усе, що залежало від нас, як міської влади, щодо будівництва так званого енергоострова, ми робимо і продовжуємо робити. Дуже багато зроблено, і результати бачать усі.  

Крім створення в Харкові власного енергоострова, мер міста на форумі, що відбувся наприкінці минулого тижня, озвучив пропозицію, що стосується порятунку енергетики країни в цілому.

Ігор Терехов, мер Харкова
Я пропоную сьогодні, щоб ми створили так званий «Фонд оперативного реагування на надзвичайні ситуації», бо ми чудово з вами розуміємо, що надзвичайні ситуації будуть. І нам необхідно створити такий фонд, в якому будуть резервні трансформатори для швидкого відновлення та енергетичне різне когенераційне устаткування. Бо ми мали, на жаль, випадки, коли цілеспрямовано в енергетичне обладнання влучали ракети.  І потім це відбудовували, переобладнували все це. Дуже важливо сьогодні створити такий фонд для миттєвого оперативного реагування.  

Удари по газу

До атак на електричну генерацію додалися більш активні, ніж у попередні періоди, спроби залишити країну без газовидобутку. На цьому тлі особливо дістається ключовим газовим регіонам.

Олег Синєгубов, начальник ХОВА
– Звичайно, що Полтавська і Харківська області для національної системи газовидобудку, вони являються ключовими. І будь-які удари по енергосистемі, вони мають досить тяжкі і важкі наслідки. Тому без деталей таких ретельних, однак, знову ж таки, наші працівники працюють над ліквідацією наслідків. Удари були, пошкодження є, ну далі працюємо.
– Якісь обмеження із постачанням газу цієї зими очікується?
– Дивіться, дуже важко прогнозувати і відповідати нам на це питання, тому що ситуація може змінитися буквально через хвилину. Ми робимо все можливе, по-перше, щоб тиск в газових мережах, перш за все, побутових споживачів був стабільним. Поки що так воно є. Далі будемо дивитися. 

Ворог не обмежився масованою атакою по об’єктах Нафтогазу на минулому тижні. У ніч на 16 жовтня по Полтавщині та Харківщині знову десятками летіли ракети й «шахеди». Попри російські атаки, Україна продовжує створювати запаси газу, відзначають аналітики. І станом на середину цієї осені газосховища навіть наповнені краще, ніж торік.

Сергій Фурса, фінансовий експерт
Навіть на піку, до речі, ми продовжували закачувати газ у сховища. У нас зараз десь у сховищах 13 млрд кубометрів. Це вище, ніж минулого року. Тут Нафтогаз дуже добре попрацював. Поточне керівництво Нафтогазу – там же провели конкурс, обрали людей, вони прийшли та побачили порожні сховища майже, бо попереднє керівництво взяло й продавало газ, демонструючи чудові результати Нафтогазу фінансові. Але газу не було. І зараз це відновлення йде, і досі закачка йде.

При цьому Фурса відзначає: удари РФ по українському газовидобутку, ймовірно, призведуть до того, що цієї зими країна буде більш залежною від імпорту.

Сергій Фурса, фінансовий експерт
А це нас ставить перед питанням «Популізм або ні». Коли ми зараз стримуємо ціни на газ, ми не допомагаємо вирішити проблему дефіциту. 

Економія на опаленні?

Ворог б’є по газовидобутку. Постає питання імпорту. А держава намагається не підвищити тарифи для населення. При таких вихідних даних очевидно має постати питання економії. Минулого року в цьому радикально допомогла погода: тепла осінь і м’яка зима зіграли на боці України. Проте цьогоріч заморозки в першій половині жовтня уже ставлять під питання план зберегти газ і гроші. Чи є затримка початку опалювального сезону спробою  економити? Прямим текстом представники влади про це не говорять. Офіційна версія – до підключення все готове, але повсюдний старт опалення ще не на часі.

Олег Синєгубов, начальник ХОВА
+8 середньодобова впродовж трьох діб. Це загальні правила для включення опалення. Звичайно, в пріоритеті це соціальна інфраструктура, дитячі садочки, школи, лікарні. Тобто ми їх виводимо за рамки, за дужки. І далі щодо побутових споживачів ми орієнтуємося, як і минулого року, на 1 листопада. 

Саме ця дата – 1 листопада – стала приводом писати розлогі спростування одразу для двох українських міністерств. Дата виринула в постанові Кабінету міністрів. Низка ЗМІ та телеграм-каналів трактувала текст документа, як рішення скоротити терміни опалювального сезону на місяць. А саме – до періоду з 1 листопада по 31 березня. У Міненерго заявили: постанова не має жодного стосунку до фактичного запуску опалення в будинках. Сезон розпочнеться планово – з урахуванням середньодобової температури. У Мінрегіоні наполягали на тому самому. У Харкові 17 жовтня мерія повідомила: почали підключати пологові будинки «за заявками», зігрілися батареї в деяких лікарнях. А в підземних школах температуру забезпечували за допомогою систем вентиляції та кондиціонування. Проте питання, коли ж стануть теплими батареї в будинках, лишилися чи не найпопулярнішим місцевих соцмережах. І відповідь влади на нього поки що не містила конкретики.

Олег Синєгубов, начальник ХОВА
— Але до початку листопада не слід розраховувати?
— Вам вже холодно чи що?
— Декому холодно, нам про це пишуть.
— Тримайтеся.

За графіком попереднього прогнозу погоди, який складає Укргідрометцентр, уже починаючи з понеділка, 20 жовтня, більше не доводиться розраховувати на середньодобові температури вище за +8. Тож уже днями буде зрозуміло: чи триматися доведеться до «відповідних погодних умов», чи все ж до завітного 1 листопада.

Читайте також: Які об’єкти енергоінфраструктури пошкодила армія РФ у Харкові цієї осені