Чому Путін хапається за ядерну дубинку після провалу в Куп’янську? Огляд

Весняний наступ РФ провалився. Сили оборони мають успіхи на Харківщині. Куп’янськ і Борова зникають. Про занепад армії окупантів і бої за руїни — в огляді медіагрупи «Об’єктив».

“Що це для росіян, якщо не катастрофа на полі бою? Не катастрофа для їхньої весняної наступальної кампанії? Не катастрофа для їхньої літньої наступальної кампанії?” — говорить воєнно-політичний оглядач Олександр Коваленко.

Коротко про ситуацію на фронті

Фокус уваги ворога змістився на Харківщині. Протягом тижня більшість боїв відбувалася не навколо Куп’янська, а на північному сході області – в районі Вовчанська та на Великобурлуцькому напрямку. Росіяни намагаються пробиратися на південь вздовж Сіверського Дінця. ЗСУ скорочують плацдарм окупантів біля Дворічної. Звільнене село Одрадне та прилегла територія. Відповідні зміни внесли на мапу DeepState. Водночас Американський інститут вивчення війни дійшов висновків, що російські війська вже не утримують жодних позицій у Куп’янську.

Провальна кульмінація весняного наступу

Весняний наступ РФ добігає кінця. Його результати очевидно не такі, на які розраховував ворог. Усе більш блідими стають заяви на російських інформаційних ресурсах про вигадані перемоги. Водночас середа «Z-воєнкорів» еволюціонує в бік знаменитих заяв терориста Стрєлкова-Гіркіна про СВО, яка «повністю провалилася, повністю». Статистика підтверджує: приводи для туги в окупантів реальні. З початку року у ворога стабільно зростає кількість втрат на один квадратний кілометр захопленої території. Відповідний графік навів український аналітик Олександр Коваленко. Згідно з ним травень взагалі може стати антирекордним для РФ. За перші два тижні місяця загарбники втратили понад 14,5 тисячі вояків і захопили 43 квадратні кілометри. Для захоплення одного квадратного кілометра витрачають майже чотири роти. Відсутність перемог, схоже, помітили навіть у Кремлі, адже схопилися за «Сармат».

“Путін отримує, реально отримує ту інформацію з поля бою, яку ми зараз з вами бачимо на графіках, яку бачимо цифри. Це цифри, вони не можуть брехати. І Путін дуже добре розуміє, чим це все може закінчитися до кінця 2026 року. Тому він і дістав ось цю свою ядерну дубинку. Ця палиця його велика, яка насправді є фейком з якогось пінопласту. Ні, ракета та вона є, а чи вона літає?” — додав воєнно-політичний оглядач Олександр Коваленко.

«Не те, чого прагнули»

На Харківщині дії росіян не дають результатів і все більше нагадують рух заради руху. Окупанти йдуть під українські дрони, щоб командування звітувало: «Наступ триває».

“Оживилися бойові дії по обидва боки Сіверського Дінця в районі Приліпки, Стариці. Поки просування противника за напрямком на Білий Колодязь і Старий Салтів уздовж Сіверського Дінця заблоковане, тобто просунутися він не може. На Великобурлуцькому напрямку ситуація також стабілізувалась. У тому числі на плацдармі 6-ї загальновійськової армії противника на Осколі, так званий Дворічанський плацдарм. Спроби противника пробитися, обійти Колодязне — вузол оборони ЗСУ — з півночі нейтралізовані на даний момент, поки зупинилися”, — розповів воєнний оглядач Костянтин Машовець.

“Ворог хоче форсувати Оскіл. Саму річку вони форсувати не можуть, побудувати там якихось переправ. І тому вони будуть тиснути на Борову. На цей час вони намагаються з півночі. У них така тактика: якщо вони не можуть взяти в лоб, то намагаються обійти з флангів, намагаються зайти з флангу. На цей час у них це виходить не дуже зробити. Наразі корпус Білецького утримує там оборону стійко”, — зазначив командир підрозділу «Terra» 3-ї ОШБр Микола Волохов.

“Вони зберігають присутність у самій Голубівці й мінімальну присутність — там кілька десятків осіб — у Куп’янську. Але це все, і це не дозволяє сказати про те, що весняний наступ мав якийсь успіх. Це явно не те, чого вони прагнули, явно не те, що дає хоча б якусь переможну надію на контроль над містом у цілому”, — повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.

Сильний і періодично успішний тиск окупантів відзначають на лівому березі Осколу: наприкінці квітня – на початку травня деякі просування там в окупантів були. Але це наразі все для них за весну. Водночас Сили оборони вибили загарбників із частини правобережжя. Кадри зі звільненого села Одрадне опублікував 16-й армійський корпус ЗСУ. Звільнені 22 квадратні кілометри території.

Куп’янськ і Борова зникають

Усе, що можуть наразі загарбники — знищувати прифронтові населені пункти Харківщини, які не можуть захопити. І саме цим вони й зайняті.

“На жаль, Борова — це вже мертве місто, фактично. Звідти евакуювали людей і жити вже там неможливо. Наша задача — вимотати їх тут і зробити так, щоб інші міста в жодному разі не перетворювалися на Борову”, — зазначив командир підрозділу «Terra» 3-ї ОШБр Микола Волохов.

“Раз на тиждень дивимося на ті дані, які нам надають військові, дивимося на місто, то ми бачимо, що місто потрохи далі продовжує знищуватись ворогом, є суттєві руйнування будинків. Наразі говорити про те, щоб хоч один більш-менш вцілілий будинок знайти по Куп’янську, можливо, але не можемо. Близько 850 мешканців залишається безпосередньо в Куп’янській громаді. По місту Куп’янську, якщо говорити за нашими даними, за тими даними, які ми ведемо, то приблизно 330 людей — це правобережжя Куп’янська, приблизно 50 людей на лівому березі ще залишається”, — повідомив начальник Куп’янської РВА Андрій Канашевич.

Російське «освобождення» на Харківщині остаточно перетворилося на тотальне винищення населених пунктів, до яких дострілює артилерія. Тим часом армія окупантів, схоже, втратила здатність захоплювати навіть руїни. Загальні настрої в російському інформаційному середовищі такі: навіть фанатики війни починають розуміти, що відбувається це не те, чого вони прагнули. Чи змусить це ворога зупинитися? Відповіді на це питання наразі немає. Але вона видається ближчою, ніж навіть рік тому — в часи «активної миротворчості Трампа». Будемо спостерігати.

Читайте також: У РФ знову заявляють про захоплення Петропавлівки на Харківщині – реакція ISW