“Весна настане за шість тижнів”: харківський бабак Тимко зробив прогноз

Бабак Тимко III з Харківської області побачив свою тінь 2 лютого, а це означає, що зима триватиме щонайменше до середини березня.

Прогноз бабака переклав для людей його хранитель – завідувач біологічної університетської лабораторії “Східні степи” Володимир Грубник. Після того, як гризуна дістали з будиночка, він нашепотів наступне. 

“Весна настане за шість тижнів”, – оголосив Грубник.

Традиційно харківського бабака просять також зробити додатковий прогноз, відповідаючи на одне з питань, що цікавлять суспільство. Цього року віщуна запитали про насущне – про врожай.

Визначаючи, що вродить цього року в Україні, Тимко обрав буряки, передає кореспондент МГ “Об’єктив”.

Згідно з традицією, що здобула широку популярність у 1993 році після виходу фільму про святкування Дня бабака в американському містечку Панксатоні з Біллом Мюрреєм у головній ролі, 2 лютого гризуна дістають із будиночка-“нори” і запитують, коли чекати весни.

Якщо день похмурий – бабак не бачить свою тінь, і це означає, що весна буде рання. Якщо світить сонце й бабак бачить свою тінь, зима триватиме ще мінімум шість тижнів, тобто до середини березня.

У Харківській області бабаки прогнозують погоду з 2004 року. Крім метеопрогнозу, гризун зазвичай відповідає на питання, пов’язані з суспільно-політичною сферою. Почесну місію віщуна за всі роки виконували три гризуни: Тимко, Тимко II, а з 2018 року – Тимко III.

2 лютого 2022 року бабак передбачив ранню, але холодну весну, а також порекомендував “заїдати” стрес салом із часником. Тоді ж стало відомо, що обраниця Тимка померла від хвороби, нову дружину планували шукати не лише в Україні, а й за кордоном. Проте війна порушила ці плани. Наразі Тимко досі без пари. Крім того, через перенесений стрес від російських обстрілів бабак схуд. Але здібності до передбачення погоди не втратив.

Через три тижні почалося широкомасштабне вторгнення РФ до України. Разом з іншими 14 бабаками Тимко III пів року провів у окупації на біостанції Каразінського університету в селі Нестерівка Куп’янського району, проте тварини не голодували, бо корм їм закупили заздалегідь, і навіть дали потомство.