Найсумнівніші проєкти 2025-го в Харкові та області: рейтинг Лісічкіна з ХАЦ 📹

Підбиваючи підсумки 2025 року, співзасновник ГО «Харківський антикорупційний центр» Євген Лісічкін в інтерв’ю МГ «Об’єктив» назвав проєктами, які не мали реалізовувати, реконструкції ліцеїв у Старому Салтові та Чугуєві, в які потім прилетіло повторно. У Харкові найдивніші закупівлі, на його думку, – це сосни біля Градусника та декоративна система освітлення на вулиці Сумській.

2025 рік відзначився тим, що у Харкові частково повернулися до іміджевих інфраструктурних проєктів, заявив Лісічкін. Він виділив чотири такі об’єкти, у доцільності яких Харківський антикорупційний центр має сумніви. Це реконструкції скверу біля Вічного вогню та Лопанської набережної, висадка сосен біля Градусника, а також закупівля ілюмінації для ділянки вулиці Сумської від ХНАТОБу до Палацу дитячої та юнацької творчості.

“2025 рік був трішечки хвилеподібним, – зазначив антикорупціонер. – Були витрати, до яких багато питань. Це реконструкція Лопанської набережної, реконструкція скверу біля Вічного вогню. Те, що з початку повномасштабного російського вторгнення не було іміджевих проєктів у Харкові, я маю на увазі реконструкцію скверів, парків. Крім розширення вулиці Весніна великих проєктів не було. Вони повернулись частково у 2025 році. Міська влада досить обережно, поки не на 150-200 мільйонів, а, умовно, на 30-35 мільйонів. Але все ж таки їх можна називати іміджевими проєктами, які повернулись до Харкова”.

На території області, на думку Лісічкіна, більше питань у Харківського антикорупційного центру викликало відновлення об’єктів, які були розбиті внаслідок російських обстрілів, реконструйовані та повторно зруйновані у 2025 році. Це мерія Ізюма та ліцеї в Чугуєві та Старому Салтові.

“Там більше питання було не стосовно іміджевості витрат, а стосовно більше того, чи потрібно було робити реконструкції шкіл там, де можливо треба було одразу робити підземні школи”, – пояснив співзасновник ХАЦ.

Також Лісічкін вважає недоцільним наразі будувати або реконструювати наземні споруди медзакладів – Ізюмської центральної міської лікарні та Харківського обласного центру онкології.

“Перш за все це має бути безпека: і безпека пацієнтів потенційно, коли вони прийдуть у відбудований онкоцентр або Ізюмську лікарню, і безпека на будівельному майданчику для людей, які ці об’єкти будуть виконувати, будувати, реконструювати. Тому що є випадки, коли розширювали вулицю Весніна, був “приліт” і тоді загинула людина серед будівельників, тому з цим треба бути обережнішим. І оці моменти саме з виділенням коштів – мільярд на Ізюмську лікарню, 3 мільярди на онкоцентр. Це дуже непрості питання. Ми розуміємо, що медична сфера й онкохворі мають право на лікування в гарних умовах і що не можна не витрачати навіть під час війни кошти на охорону здоров’я. Але також ми розуміємо, що є прецеденти вже, коли у відбудовані об’єкти влучали ракети, “шахеди” і збитки на сотні мільйонів гривень”, – пояснив антикорупціонер.

Також в інтерв’ю МГ «Об’єктив» Лісічкін пояснив, навіщо ХАЦ підписав меморандум з Харківською міськрадою і в чому він полягає, дав оцінку діяльності та останнім викриттям САП та НАБУ, а також розслідуванню справ про можливі розтрати при будівництві фортифікацій на Харківщині, висловився щодо бюджету Харкова-2026 та озвучив свою думку, чому президент Володимир Зеленський хвалить місто за підготовку до зими. 

Читайте також: Мерія та ХАЦ співпрацюватимуть: Терехов підписав документ