«Усе буде іншим»: що відбувається з випаленими лісами Харківщини (відео)
У Балаклійській громаді Харківської області внаслідок пожеж у період з початку повномасштабної війни та до серпня 2024 року постраждала чверть усіх лісових масивів – понад 3600 гектарів. До таких висновків вчені ХНУ ім. В.Н. Каразіна прийшли за результатами дистанційного дослідження за допомогою європейських супутників. Польовий аналіз «на землі» там поки що неможливий через потенційну замінованість. Загалом через російську агресію в регіоні понад 172 тисячі гектарів лісів вважаються потенційно небезпечними. У Харкові ж уже третій рік як взялися відновлювати насадження на Журавлівці, які у 2024-му добили обстрілом військові РФ.
Поодинокі сосни та акації — це все, що залишилося від колись густого лісу на Журавлівці в Харкові. Загибель цього масиву збіглася в часі з початком повномасштабного вторгнення РФ. Біологи стверджують: основною причиною хвороби дерев став грибок (коренева губка), паралельно ослаблені насадження точили комахи, а остаточно добила ліс саме російська агресія.
«Це якраз обстріл, який спричинив пожежу, і все вигоріло», — згадує речник СКП «Харківзеленбуд» Андрій Кравченко.
Це був вересень 2024 року, коли масштабні лісові пожежі через обстріли бушували по всьому регіону. Горіли хвойні дерева у Безлюдівці, а в Оскільській громаді на Ізюмщині вогонь охопив близько 1200 гектарів лісу.
Супутниковий моніторинг замість небезпечних польових досліджень
Палало й у Балаклійській громаді. Кандидатка географічних наук, голова ГО «Природоохоронні ГІС України» й на той час співробітниця Каразінського університету Олена Сінна, яка на власні очі бачила знищення рідного краю, разом із колегами та вихованцями Балаклійського ліцею взялася досліджувати динаміку вигорання та відновлення лісів. Проте класичний польовий аналіз через високий рівень замінованості територій залишається неможливим. Фахівці знайшли альтернативу — дистанційне зондування землі.
“У нас насправді була саме мета виявити, чи можна за такими загальнодоступними космічними знімками, які є безкоштовними, оцінити взагалі масштаби, ступінь тяжкості і площу самих уражених територій”, — розповіла Олена Сінна.
Для аналізу використовували відкриті дані європейських супутників Sentinel та Європейську інформаційну систему моніторингу пожеж. Дослідження охопило кілька періодів: до повномасштабного вторгнення, час окупації Балаклії у 2022 році, а також етап після деокупації протягом 2023–2024 років. Результати виявилися приголомшливими: від початку великої війни до кінця серпня 2024 року у Балаклійській громаді від вогню постраждала четверта частина усіх лісів — це близько 3600 гектарів. З них 20% мають середній та високий ступені пошкодження.
“Це для мене значний стрес і значна трагедія. Просто є розуміння того, що моя дитина, наша донька, не зможе побачити той світ, яким він був до війни загалом. І, зокрема, мою малу батьківщину. Ліси зміняться, рослинність зміниться. Все буде інше”, — поділилася Олена Сінна.
Наслідки для екосистем
Окрім втраченої деревини, пожежі завдають нищівного удару по біорізноманіттю.
“Це міграція тваринного світу або ж знищення певних видів. І знищується ж весь комплекс, тобто це можуть бути й місця міграції птахів перелітних. Для тварин, ссавців більш крупних — вони зазвичай реагують тим, що можуть переміщуватися. Якщо швидкість пожежі не така, що вони просто не встигають переміститися, то багато з них мігрує. Тобто це часто може бути катастрофічний вплив для живого світу, і далеко не факт, що відновиться той самий зооценоз на тих ділянках, де вигорів ліс”, — пояснила Олена Сінна.
Найбільше від вогню постраждали монокультурні насадження сосни, яка легко спалахує. Проте вигорали й вікові дубові масиви та змішані ліси. Ба більше, природне самовідновлення часто йде незапланованим шляхом: зазвичай після пожеж формується вже не чистий сосновий деревостан, а активно домішується береза. Коли природа самовідновлюється, такі системи є більш стійкими до клімату. Проте, з іншого боку, дуже часто швидко проростають інвазійні види, які не є характерними для екосистеми Харківщини, наприклад, акація.
Величну роль відіграє й фактор погоди. Завдяки вологому літу 2023 року ліси почали частково відновлюватися, проте аномальна спека, тривала посуха та обстріли у 2024-му спровокували нову хвилю пожеж, через що ділянки, які горіли у 2022 році, втратили здатність до регенерації.
Що відбувається з лісами у 2026 році?
Наразі моніторинг науковців триває, адже, на переконання Олени Сінної, створені карти мають прикладну цінність для ДСНС та лісівників, а також можуть стати доказами екоциду для майбутніх міжнародних судів. На питання про те, яка доля випалених ділянок зараз, влітку 2026 року, дослідники обіцяють дати точну відповідь згодом.
“Ми хочемо це подивитися вже наприкінці серпня. Тобто знімки кінця серпня 2026 року мають показати загальну динаміку”, — повідомила науковиця.
Наразі ситуація на Харківщині залишається напруженою: наприкінці червня на Харківщині знову оголошено найвищий, п’ятий клас пожежної небезпеки. Протягом весни в регіоні було зафіксовано понад два десятки лісових пожеж, розповідав МГ “Об’єктив” начальник ГУ ДСНС України в Харківській області Артем Астахов.
“Якщо порівнювати з минулим роком, у нас раніше весна в минулому році почалася. Тим не менше, у нас вже величезна кількість лісових пожеж є. І на щастя, жодна з них ще не досягла критеріїв надзвичайних ситуацій. Надзвичайних ситуацій не було”, — констатував Астахов.
За даними ХОВА, загалом за минулий рік на Харківщині зафіксували 319 лісових пожеж на площі у 2 тисячі гектарів. Процес відновлення ускладнюється тим, що понад 172 тисячі гектарів лісів області вважаються потенційно замінованими або забрудненими вибухонебезпечними предметами, а на частині територій тривають бойові дії.
Читайте також: Безплатно, але не все: як перетворюють на «салтівський рай» пляж на Журавлівці
На Журавлівці створюють стійкий мішаний ліс
Там, де безпекова ситуація дозволяє, одразу беруться до роботи. На Журавлівці в Харкові перші кроки комунальники зробили вже за кілька місяців після пожежі.
“Ми почали відновлювати цей ліс буквально через декілька місяців після пожежі, коли почали прибирати”, — згадує речник СКП “Харківзеленбуд” Андрій Кравченко.
Зараз активно лікують від грибка уцілілі дерева та створюють нові масиви. Минулого року тут висадили тисячу дерев, а цієї весни — ще 1500 сосен та близько сотні дубів.
“Це рослина, яку ми висадили близько трьох років тому. Бачите, по суцвіттях можна зрозуміти, скільки. Це цьогорічний приріст. Тобто сосна в гарних умовах”, — показав Кравченко.
Саджанці розміщують у шаховому порядку, чергуючи хвойні та листяні породи. Кравченко зазначає, що більшість молодих дерев успішно прижилася.
«Маю надію, що десь років через 10-15 матимемо тут гарний мішаний ліс, де можна буде помилуватися природою, відпочити, подихати свіжим повітрям», — підсумував спікер СКП «Харківзеленбуд».
Створення саме змішаного лісу замість монокультурного соснового — це свідомий крок комунальників, щоб нова система була значно стійкішою до майбутніх хвороб та шкідників.
