Що змусить нардепів прийняти закони, необхідні для отримання коштів ЄС
Чи зможуть депутати подолати парламентську кризу і проголосують за необхідні для виживання країни закони, і чи Україна отримає зрештою гроші, «Об’єктиву» розповіла політологиня Юлія Біденко.
На фоні щоденних ударів росіян по українських підприємствах і складах податкові надходження з боку виробників сильно скоротилися. І на додаток наразі бюджет України має величезний дефіцит. А це означає, що немає з чого фінансувати зарплати військовим і бюджетникам, виплачувати пенсії. Подолати кризу можна лише за допомогою кредитних коштів від ЄС, які заблоковані через те, що Верховна Рада, попри наявну монобільшість від керівної партії, досі не проголосувала за низку законів, переважно антикорупційних і стосовно верховенства права.
Після повномасштабного вторгнення бюджет України напряму залежить від допомоги ЄС. Іноземні дотації складають не менше 2/3 кошторису, повідомив МГ «Об’єктив» професор-економіст Дмитро Шиян.
Я думаю, що певний обсяг коштів України все одно отримає, бо це ж не перший рік, коли ми живемо на гроші партнерів, заспокоїла Юлія Біденко. Але швидкість системних процесів перестає задовольняти європейських партнерів. І ця незадоволеність першочергово пов’язана з нещодавніми корупційними скандалами і гучними розслідуваннями НАБУ і САП, згідно з якими топ-посадовці нецільовим способом використовували і привласнювали державні кошти.
«Якщо ми проаналізуємо інфраструктурний план, що передбачає відбудову і підтримку макрофінансової стабільності України, то ми бачимо, що там багато обертається навколо «гроші в обмін на реформи». Зрозуміло, є війна, гуманітарні й ургентні потреби, пов’язані з відновленням водопостачання й електроенергії. Але саме реформа правоохоронної системи, системи верховенства права стоїть на порядку денному для України вже не перший рік», – зазначила Юлія Біденко.
Зараз дійсно уповільнився процес голосування за необхідні реформи. Адже зобов’язання щодо реформ в обмін на гроші давав Кабмін, а приймати антикорупційні закони мають нардепи, серед яких чимало наразі перебуває під слідством саме за підозрою у корупції. Але прем’єр-міністр Сергій Корецький пообіцяв, що посилить зв’язок між Кабміном і Верховною Радою, нагадала політологиня.
«Я думаю, що його публічні заяви щодо парламенту і бюджетних перспектив якраз і мають спрямуватися якщо не до депутатів, то вони формують громадську думку, яка на депутатів буде додатковим важелем тиску. Тому що одна справа пояснювати виборцям, чому саме ти не хочеш голосувати за якийсь проєкт. І зовсім інша, що твоє голосування стане причиною, що країні не буде чим платити зарплати, пенсії, фінансувати освіту дітям чи сферу охорони здоров’я. Якщо ми беремо бюджет країни і зобов’язання перед партнерами щодо прийняття реформ, то Кабмін дійсно може виступати як суб’єкт законодавчої ініціативи, подаючи проєкти законів. А відповідальність парламенту і кожного конкретного депутата голосувати за ці закони. І знову ж таки, роль президента Володимира Зеленського як відповідального за проведення частини депутатів в парламент, теж може бути посилена. Я думаю, що після розмов, що наш президент мав із представниками Європейського Союзу, які були доволі непозитивними, можливо, це і буде привід знову налагодити зв’язок зі своєю фракцією», – підсумувала Юлія Біденко.
