“Після Авдіївки”: ISW дав прогноз, що хоче і чого зможе домогтися армія РФ

Армія РФ прагне скористатися весняним бездоріжжям і перебоями в наданні Заходом військової допомоги Україні, вважають в Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики оцінили, що буде “після Авдіївки”.

“Російські війська, ймовірно, намагаються забезпечити тактичний наступ на всьому театрі військових дій, у той час, як місцевість і погода в цілому сприяють наступальним діям, щоб виснажити українські сили, що обороняються, а також забезпечити вигідні позиції для майбутніх операцій до того, як бездоріжжя почнеться навсправжки. Щобільше, російське військове командування, ймовірно, усвідомлює, що допомога в забезпеченні безпеки з боку європейських партнерів України, зокрема обіцяні європейські постачання артилерійських боєприпасів, почне давати ефект у середньостроковій перспективі, ймовірно, до осені 2024 року, і намагається скористатися нинішнім озброєнням України”, – вважають аналітики ISW.

В Інституті вивчення війни зазначили: навіть якщо країни ЄС нададуть Україні велику допомогу, вона не заповнить прогалину, що існує в критично важливому устаткуванні, яке може поставити лише США (наприклад – ракети для систем ППО “Patriot”).

При цьому в ISW не схильні вважати, що за захопленням Авдіївки будуть якісь масштабні прориви окупантів углиб України. Аналітики відзначили тривалість наступальної операції, яку проводили росіяни, а також понесені ними величезні втрати. За даними командувача ОСУВ “Таврія” Олександра Тарнавського, йдеться про 47 тисяч осіб особового складу за чотири місяці. Так звані російські “військові блогери”, безумовно, занижують кількість втрат. І все ж таки визнають, що Авдіївка далася РФ дуже великою ціною.

“Військовий блогер (ймовірно йдеться про Андрія Морозова (Мурза) – Ред.) заявив, що з жовтня 2023 року російські війська понесли на Авдіївському напрямку 16 000 “безповоротних втрат” (ймовірно, убитих у бою, тоді як оцінка Тарнавського могла включати й поранених) на Авдіївському напрямку.Військовий блогер також сардонічно зазначив, що танкові полки та танкові дивізії, що діяли під Авдіївкою, “відзначилися”, просунувшись за чотири місяці на кілька кілометрів і зазнавши величезних втрат особового складу. Навпаки, за словами військового блогера, українські сили зазнали набагато менших втрат і змогли відійти на підготовлені оборонні позиції в основному на своїх умовах, а це означає, що змученим та виснаженим російським силам тепер доведеться знову боротися з українськими військами на нових рубежах. Російським військам вдалося відтягнути українські війська до Авдіївки з інших ділянок фронту та змусити українців витратити й так обмежені українські запаси критичного обладнання, але зробили це, не забезпечивши серйозних оперативних успіхів. Цей результат, ймовірно, повториться в наступальних операціях на кордоні Харківсько-Луганської області та на заході Запорізької області“, — зазначили в Інституті вивчення війни.

Від себе аналітики доповнили: за весь час повномасштабного вторгнення росіяни так жодного разу і не продемонстрували “здатність забезпечити значні в оперативному плані успіхи або провести швидкий механізований маневр на великих ділянках території, й захоплення Авдіївки не слід сприймати як демонстрацію цієї здатності”. Експерти ISW нагадали: Авдіївка, захопленням якої так пишаються російські пропагандисти та офіційна влада, знаходиться за 60 км від адмінкордону Донецької області.

Читайте також: Росіяни націлилися на Піщане замість дороги Куп’янськ – Сватове – Машовець

“Російським військам потрібно буде провести широкомасштабні та грамотні маневри по перетнутій місцевості, щоб вийти до кордонів області менш ніж за кілька років, і їм доведеться пройти ще далі та через більш укріплену територію, щоб вийти в район Слов’янська-Краматорська на півночі Донецької області. Російські війська не продемонстрували можливості проведення подібних маневрів ні під Авдіївкою, ні на якійсь іншій ділянці фронту”, – наголосили в ISW.

Там також дали прогноз щодо перспектив росіян у районі Куп’янська та на півдні: “Російські наступальні зусилля щодо взяття Куп’янська цілком могли б витіснити українців на лівий берег річки Оскіл, але російські сили в цьому районі протягом кількох місяців залишалися в основному зосередженими на невеликих тактичних позиціях на Куп’янському напрямку. Російські наступальні зусилля на південь від Оріхова навряд чи пройдуть повз сам Оріхів або навіть швидко досягнуть Оріхова.