Кремль хоче зробити Харків непридатним для життя – The Economist

Росія зараз тренує шість дивізій (близько 120 000 військовослужбовців) у Східному Сибіру. І хоча з таким числом військовослужбовців росіяни не зможуть взяти Харків, але зруйнувати його, перетворивши на другий Алеппо – цілком, вважає Денис Ярославський, місцевий бізнесмен, який став командиром розвідки спецназу, пише The Economist.

Минуло кілька днів з того часу, як 250-кілограмова російська керована бомба впала у дворі Ірини Тимохіної на вулиці 23 серпня. Сидячи на лавці у парку, яка з того часу стала її вітальнею, 60-річна жінка проклинає Володимира Путіна і тих харків’ян, що, на її думку, все ще допомагають йому. Її квартира вкрита пилом та розбитим склом; її сусіди потрапили до лікарні, а кур’єр, який проїжджав повз велосипедом, загинув. «Якби це залежало від мене, я розстріляла б цих покручів… і стерла б Бєлгород з лиця землі».

Гострі заяви Тимохіної вражають ще й тому, що вона народилася в Росії, і більшість її родичів досі живе там. Але її обурення далеко не унікальне у місті з населенням 1,3 мільйона людей, яке зараз живе в умовах повітряного терору.

Росія посилила бомбардування Харкова у грудні, коли проблеми з американською військовою допомогою почали з’являтися у заголовках газет. З того часу місто зазнало більшої кількості ударів балістичних ракет, ніж будь-коли з початку війни. Напади дронів стали частішими: вони літають швидше і вище, а їхні крила вкриті вуглецем, що ускладнює їх збивання. Але атака 27 березня на вулицю 23 серпня стала, мабуть, поворотним моментом: вперше проти другого міста України використали керовану бомбу.

Зломовна еволюція відбулася і в тактиці – РФ використовує повторні удари. Джерела в ескалації конфлікту в Києві повідомили, що РФ вирішила перетворити місто на «сіру зону», непридатну для проживання цивільного населення.

Мер Харкова Ігор Терехов заявив, що місто не має наміру здаватися. За його словами, на початку війни справи були гіршими, коли з довоєнного населення в 2 мільйони людей залишилося 300 тисяч. «Як можна зробити таке місто сірою зоною? Так, забезпечити електроенергією місто без електростанцій та трансформаторів було складно, але впоралися. Якби я розповів вам, як ми це зробили, це також стало б мішенню», – заявив Терехов.

Багато проблем міста можна було б вирішити, якби Захід надав ефективні системи ППО чи F-16. Хоча Росія знищила деякі із поставлених Заходом підрозділів ППО «Патріот», які Україна використовувала для захисту таких міст як Харків.

Точні наміри Росії цьому етапі неясні, хоча є явні ознаки те, що вона готується до великого літньому наступу. Українське джерело, посилаючись на дані розвідки, повідомило, що Росія зараз тренує шість дивізій (близько 120 000 військовослужбовців) у Східному Сибіру. 3 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що у червні Росія мобілізує ще 300 тисяч людей. Харків — один із кількох можливих напрямів майбутнього штурму. Це не найімовірніша версія, але вона вже активно обговорюється у російських ЗМІ. Це може вказувати на інформаційну кампанію Кремля із залякування харків’ян. Або це може бути кивок у бік провоєнного табору, який агітує за жорстокішу відповідь на часті напади України на Білгород, які також викликають занепокоєння у західних колах. У березні Володимир Путін говорив про створення буферної зони на кордоні з Україною.

Військова операція із захоплення Харкова була б непростим завданням для Росії. У 2022 році, коли місто було набагато гірше захищене, вона зазнала повної невдачі. Для взяття міста потрібно прорвати оборону України та оточити його, що Росія далеко не в змозі зробити.

«Вони не зможуть взяти Харків, але зруйнувати його можливо», — каже Денис Ярославський, місцевий бізнесмен, який став командиром розвідки спецназу. «Ми б говорили про щось на кшталт Алеппо».

Деякі вже зрозуміли натяк та зібрали валізи. Ірина Войчук, журналіст та колишній лікар, поїхала до Європи наприкінці березня, незабаром після того, як почали падати керовані бомби. Її нерви вже не витримали. Залишаючи місто, я почувала себе так само як би залишила друга, каже вона: «Я була щаслива жити там, попри небезпеку, але все змінилося, коли ракета впала за 100 метрів від моєї квартири». Велика частина торгівлі Харкова зникла у 2022 році разом із його найбагатшими жителями.

Дефіцит енергії та військова ескалація перевіряють рішучість підприємств, що залишилися. Серед них поки що не було ні масової втечі, ні паніки, за винятком кількох поодиноких випадків, стверджує один із небагатьох великих бізнесменів, які залишилися у місті, Юрій Сапронов. «Я не можу сказати, що Харків раптом отримав вигоду від масового надходження інвестицій, оскільки ми не можемо перенести російський кордон. Але ми виживемо і малий бізнес зможе навіть процвітати коштом внутрішнього попиту».

Читайте також: Росіяни тиснутимуть на Харків в очікуванні рішень “на емоціях” – Донік