У юних харків’ян – стрес і дефіцит спілкування: психологи дали поради (сюжет)

Спілкування з однолітками, веселі ігри з психологом і на додачу – солодкі подарунки. Фахівці навчально-наукової лабораторії екстремальної та кризової психології  Національного університету цивільного захисту до Міжнародного дня захисту дітей провели інтерактивне заняття для маленьких харків’ян.

Через війну українські діти позбавлені нормального життя, вони змушені вчитися дистанційно та спілкуватися з друзями в інтернеті, каже екстремальна психологиня НУЦЗУ Діана Похілько.

Діана Похілько, екстремальна психологиня НУЦЗУ
Наше заняття сьогодні було спрямоване на те, щоб згуртувати діточок, надати їм можливість поспілкуватися, погратися, покомунікувати один з одним. З однолітками, з іншими дітками за віком і з різних харківських родин, які, на жаль, на сьогодні не мають можливості ходити до школи та навчатися повноцінно. Лише онлайн.

Психологи університету цивільного захисту вчили дітей знімати емоційну напругу.

Микита, 5-класник, учасник інтерактивного заняття
Я забув про все на світі. Бо граєш з усіма. Тому що я пам’ятаю, коли ще не було війни, у школі ми так само грали. Я дуже сумую за своїми однокласниками, за своїми друзями.

Ольга Скориніна-Погрібна, мама учасника інтерактивного заняття
У наших воєнних умовах все перейшло на онлайн. І я частіше помічаю, що дитина почала губитися у безпосередньому спілкуванні. Онлайн, якщо якась конфліктна ситуація, є можливість вийти із Zoom, Google Meet. Відключитись і все. А коли діти знаходяться на загальному просторі сумісному – тут неможливо вийти з онлайн і виникає необхідність якось взаємодіяти.

Фахівці розповіли, як правильно реагувати на стресові ситуації. Як зберегти психічне здоров’я в умовах ворожих обстрілів та страху за власне життя.

Максим, учень 4-го класу, учасник інтерактивного заняття
Ось тільки коли виїхав з Харкова, я багато чув вибухів. А коли приїхав до Одеси, то я взагалі забув про це. Про вибухи.

Діана Похілько, екстремальна психологиня НУЦЗУ
Я б порадила батькам більше спілкуватися зі своєю дитиною. Навіть коли треба зробити ще 20 домашніх завдань, але дитина вже втомлена, і їй хочеться тепліших якихось стосунків, треба відсунути ті завдання. Можливо зробити їх завтра або післязавтра, але зараз надати дитині ту підтримку, ту емоційність, яка їй потрібна.

Читайте також: Деякі навіть не народилися: у метро Харкова показали історії дітей, вбитих РФ