Рибу і молюсків винесе хвиля: що очікує Печенізьке водосховище у разі підриву

Екологічні наслідки ймовірного підриву греблі Печенізького водосховища будуть не надто значними, вважає співзасновник і виконавчий директор екологічної групи «Печеніги» Сергій Шапаренко.

«Головний результат не екологічний, а загроза населеним пунктам, що знаходяться нижче за течією, тому що вони будуть підтоплені. Щодо шкоди навколишньому середовищу, то загинуть водні організми, яких зберігає водосховище: хвиля винесе рибу, молюсків, вони опиняться на березі і засохнуть. Далі будуть затоплені сухопутні тварини, яких накриє вода», – перелічує потенційну шкоду Сергій Шапаренко.

Висота і швидкість хвилі у разі підриву греблі буде залежати від наповнення водосховища на момент теракту.

«За прикладами підриву інших водосховищ, Оскільського та Каховського, як такої ударної хвилі не було. Люди розповідають, що просто дуже швидко підіймалася вода. А обсяг Печенізького водосховища – не такий, як обсяг Каховського. І тут слід враховувати, що вода пройде по заплаві річки. Місцеві екосистеми, що знаходяться в заплаві, за замовчуванням мають бути пристосовані до швидкого підйому води. Тому що у нас ще 20 років тому на Сіверському Дінці ставалися паводки з висотою води до 2 метрів. І вони були не такою вже великою рідкістю. Тому я і думаю, що саме для природних екосистем надто великої шкоди не буде», – пояснив еколог.

Загалом природа після ймовірного підриву греблі відновиться достатньо швидко, як це було з Каховським водосховищем і низов’ям Дніпра, каже Шапаренко. Якщо росіяни влаштують теракт у Печенігах у холодну пору року, коли рослини перебувають у стані спокою і вегетація відбувається дуже повільно, це не матиме негативного впливу на екосистеми.

Я припускаю, що коли обміліє верхів’я водосховище, росіяни спробують лізти з боку Бєлгородщини – там якраз кордон недалеко, припустив Сергій Шапаренко, який наразі перебуває у лавах захисників України.

Нагадаємо, масованих ударів по переправах через Печенізьке водосховище завдала російська армія в 7 грудня. Після серії вибухів, що пролунала в Чугуївському районі, селищний голова Олександр Гусаров заявив про «приліт» по греблі Печенізького водосховища. Він відзначив, що рух дорогою по дамбі припинений. Слідом Служба відновлення та розвитку інфраструктури повідомила про тимчасове закриття руху на двох дорогах: Чугуїв – Печеніги – Великий Бурлук і Харків – Вовчанськ – КПП «Чугунівка». На мапі об’їзду дорожники вказали, що дамба в Печенігах і міст у Старому Салтові зруйновані. Начальник ХОВА Олег Синєгубов повідомив: внаслідок удару по Старому Салтову загинули двоє чоловіків, ще восьмеро чоловіків постраждали. 8 грудня провели засідання координаційного штабу, присвячене ситуації в громадах біля Печенізького водосховища. За його результатами Синєгубов повідомив, що підстав для евакуації населення наразі немає. Рівень води у водосховищі постійно моніторять. Аналітики Інституту вивчення війни зауважили, що мета російських ударів – порушити логістику підрозділів Сил оборони, котрі тримають оборону на Вовчанському, Великобурлуцькому та Куп’янському напрямках. Проте в ЗСУ запевняють: до такого розвитку подій готувалися заздалегідь. Відповідну заяву зробили в 16-му армійському корпусі. За словами військових, оборонці мають резервні маршрути та накопичені запаси. Тож втрата можливості руху через Печенізьку греблю не матиме критичного впливу на ведення бойових дій. 10 грудня у Зміївській громаді провели засідання комісії з питань ТЕБ ​​та НС з підготовки до оперативних дій за можливого підриву греблі на Печенізькому водосховищі.

Читайте також: Відкриває новий напрямок фронту на Харківщині – експерт про удар по греблі