Рівно за рік до цього останнього нападу на Іран Трамп провів широко висвітлюване засідання в Овальному кабінеті, на якому він і віцепрезидент Дж. Д. Венс залякували президента України Володимира Зеленського. Зеленський відповів їм, що “під час війни у всіх є проблеми, навіть у вас. Але у вас є прекрасний океан, і ви не відчуваєте цього зараз, але відчуєте в майбутньому”. Тоді Трамп підвищив голос: “Ви не в тому становищі, щоб диктувати нам, що ми будемо відчувати. Ми будемо почуватися дуже добре і дуже сильними. Ви зараз перебуваєте не в дуже хорошому становищі. Ви дозволили собі опинитися в дуже поганому становищі. У вас зараз немає козирів”. Як багато чого може змінитися за рік. Океан не захищає Трампа від зростання цін і все більшого невдоволення громадськості його адміністрацією. Виникає безліч запитань про підготовку до війни і про те, чи був якийсь план на випадок закриття Іраном Ормузької протоки. Усе більше і більше скидається на те, що у США може не вистачити козирів.

Дональд Трамп бачить світ як світ керованих диктаторів, які можуть знущатися над своїми народами стільки, скільки їм заманеться, якщо вони тільки будуть слухатися американського президента та розплачуватися з ним нафтою, грошима, інвестиціями. Трамп оточив себе такими диктаторами і не розуміє, чому ті, хто не є його союзниками, не може ними стати, якщо він не заперечує проти їхнього володарювання. І це такий підхід до Ірану. І, здавалося б, з раціональної точки зору іранці мали б погодитися з цими пропозиціями, щоб припинити удари по своїй країні та зробити все можливе для посилення власного тиранічного режиму. Але це якби ми говорили про раціональний режим, а не про режим релігійних фанатиків, які вірять, що подальші їхні дії по послабленню США тільки наближають появу прихованого імама Махді – цього месії шиїтів. І Трамп із його раціональними пропозиціями просто розбивається о фортецю релігійного мислення.

Уся світова увага зараз прикута до ескалації на Близькому Сході… Вимушений усіх розчарувати. Сьогодні неможливо передбачити і спрогнозувати хід і варіанти закінчення і цієї війни. Масштабні зміни, що відбулися на полях російсько-української війни, абсолютно змінили парадигму способів ведення війни і як наслідок — змінили і саму суть бойових можливостей тих, хто хотів би їх випробувати. Шкода, що на нашу війну дехто дивився через рожеві окуляри. Зовсім даремно. Бо сьогодні у відносно дешевий спосіб будь-яка країна може мати абсолютно несумісні з її економічним або демографічним положенням бойові можливості. Було б бажання і політична воля. Ось перше, що може бути ключовим у цьому, вже охопленому війною регіоні.Саме політична воля визначить подальшу долю цієї війни.